Громадська рада при виконкомi Червоноградської мiської ради Безоплатна правова допомога Центр надання адмiнiстративних послуг Проект РЕОП Оплата комунальних послуг Сайт Президента України Асоцiацiя мiст України Сайт Верховної Ради України Сайт Кабiнету Мiнiстрiв України Львiвська обласна державна адмiнiстрацiя Державна податкова адміністрація у Львівській області Офiцiйний веб-сайт Державного реєстру виборцiв Iнститут полiтичної освiти Львiвська мiська рада
МНС Червонограда
Locations of visitors to this page Погода в Червоноградi
Почеснi мешканцi мiста
СТЕПАН АНДРIЙОВИЧ БАНДЕРА
Український полiтичний дiяч,
iдеолог українського нацiоналiстичного руху ХХ столiття,
голова Проводу ОУН-Б
      Народився в с. Старий Угринiв Калуського повiту на Станiславщинi (тепер Iвано-Франкiвщина) в родинi греко-католицького священика. В 1919 - 1927 навчався у Стрийськiй гiмназiї. На поч. 1922 став членом Пласту, а згодом - Органiзацiї Вищих Класiв Українських Гiмназiй. Пiсля закiнчення гiмназiї намагався виїхати у Чехо-Словаччину для навчання в Українськiй Господарськiй Академiї у Подебрадах, але не дiстав дозволу вiд польських властей. В 1928 Б., ставши членом Української Вiйськової Органiзацiї, отримав призначення спочатку у вiддiл розвiдки, пiзнiше - пропаганди. Одночасно належав до студентської органiзацiї Група Української Нацiоналiстичної Молодi, що була тiсно пов'язана з УВО. В 1929 Б. вступив в Органiзацiю Українських Нацiоналiстiв (ОУН), з 1931 - член Крайової Екзекутиви ОУН на Захiдно-Українських-Землях (ЗУЗ), а з червня 1932 - заступник Крайового Провiдника i референт пропаганди. В червнi 1933 на берлiнськiй конференцiї ОУН Б. був офiцiйно затверджений Крайовим Провiдником ОУН на ЗУЗ. Пiд час зустрiчей з Є. Коновальцем Б. виклав власне бачення шляхiв розбудови органiзацiї та розгортання нацiонально-визвольного руху в Захiднiй Українi. В 1933 Б. спланував i провiв шкiльну акцiю, спрямовану проти спроб польського уряду полонiзувати українське шкiльництво. Пiдтримуючи акцiї протесту Українського Нацiонально-Демократичного Об'єднання проти спланованого голодомору 1932-33 в Надднiпрянськiй Українi, Б. доручив М. Лемику здiйснити замах на радянського консула у Львовi. В 1934 Б., виконуючи постанову конференцiї ОУН у Берлiнi (1933), пiдготував замах на одного з головних органiзаторiв полiтики "пацифiкацiї" щодо українського населення Галичини i Волинi мiнiстра закордонних справ Польщi Б. Пєрацького. В червнi 1934 заарештований i в ходi Варшавського процесу 1935-36 i Львiвського процесу 1936 був засуджений до смертної кари, згодом замiненої на довiчне ув'язнення. З 1936 Б. разом з М. Лебедем, М. Климишиним, Я. Карпинцем, Є. Качмарським, Р. Мигалем та iншими нацiоналiстами перебував у в'язницi "Swiety Krzyz" ("Святий Хрест") у Варшавi. Пiсля розвалу Польської держави у вереснi 1939 звiльнений з тюрми. Прибувши до Львова, Б. разом з активом ОУН протягом короткого часу виробив детальний план розбудови мережi ОУН на теренах всiєї України.
      В 1939 очолив течiю в ОУН, яка стояла в опозицiї до методiв i тактики дiяльностi Проводу Українських Нацiоналiстiв пiд керiвництвом А. Мельника. 10.2.1940 у Краковi був створений Революцiйний провiд ОУН на чолi з Б., затверджений у квiтнi 1941 Великим Збором ОУН. Пiсля початку радянсько-нiмецької вiйни 1941-45 ОУН ставить своїм завданням вiдновлення української державностi. За розпорядженням Б. були сформованi три похiднi групи ОУН (загальна кiлькiсть 6 тис. чол.), Дружини Українських Нацiоналiстiв (складалися з вiйськових частин "Нахтiгаль" i "Роланд"), органiзовано редакцiї газет. 30.6.1941 ОУН (пiд проводом Б.) проголосила у Львовi вiдновлення на захiдноукраїнських землях української державностi i сформувала орган крайової влади на чолi з Стецьком Ярославом - Українське Державне Правлiння. 6.7. 1941 Б. був заарештований окупацiйними властями i пiсля вiдмови скасувать акт вiдновлення Української держави ув'язнений у концентрацiйному таборi Саксенгаузен. У цей же час брати Б. були кинутi до нiмецького концтабору Освенцiм, де загинули в 1942. Пiсля звiльнення з концтабору вiйськами союзникiв Б. внаслiдок постiйної загрози арешту радянськими спецслужбами був змушений змiнювати мiсце перебування. Жив в Iнсбруку, Зеєнфельдi, Мюнхенi. В лютому 1946 (за iншими даними - в 1947) Б. очолив провiд Закордонних Частин ОУН (ЗЧ ОУН). У груднi 1950 (за iншими даними - в серпнi 1952) внаслiдок розходження з питань стратегiї i тактики визвольного руху з Крайовим Проводом ОУН Б. вiдмовився вiд посту голови Проводу ЗЧ ОУН. В 1953-54 намагався врегулювати вiдносини мiж українськими емiграцiйними угрупуваннями i досягти консолiдацiї всiх нацiоналiстичних сил за кордоном. В 1956 на Конференцiї 3Ч ОУН Б. знову був обраний головою Проводу. В наступнi роки активiзував роботу по налагодженню зв'язкiв з нацiоналiстичним пiдпiллям в Українi i формуванням нової нелегальної структури ОУН на українських землях. Ця органiзацiйна дiяльнiсть Б. серйозно занепокоїла керiвництво СРСР. 15.10.1959 у Мюнхенi агент КДБ Б. Сташинський пострiлом iз спецiально виготовленого пiстолету (стрiляв ампулами з цiанiстим калiєм) вбив Б. Похований на кладовищi у Мюнхенi. Б. автор декiлькох праць, в яких _рунтовно розроблено теологiчнi i теоретичнi засади українського нацiоналiзму, зокрема "Перспективи Української Нацiональної Революцiї" (1958) та iн..
Рiшенням сесiї Червоноградської мiської ради № 32 вiд 23.12. 2010
нагороджений званням "Почесний громадянин мiста Червонограда".

ПИЛИПЧУК IГОР МАР'ЯНОВИЧ
Український полiтик, Народний депутат України 3-го скликання
      Народився у 1961 роцi в м. Соснiвка Львiвської областi. Освiта: Львiвський державний унiверситет iм. I.Франка, юридичний факультет (1980-85); Академiя МВС СРСР (м.Москва, 1991-93). З серпня 1985 року Iгор Пилипчук - в лавах органiв внутрiшнiх справ, був спiвробiтником тодiшнього ОБХСС. У 1991 роцi направлений на навчання в Академiю МВС СРСР, пiсля закiнчення якої з 1993 року працює в регiональному управлiннi БОЗ МВС України у Львiвськiй областi. У 1998 роцi I. М. Пилипчука обрано депутатом Верховної Ради України (124-й виборчий округ Львiвської областi), вiн входив до фракцiї БЮТ. У парламентi обiймав посаду голови комiтету з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю, а також очолював мiжпарламентську групу Україна-Польща. По завершеннi депутатської каденцiї Iгор Пилипчук стає вiце-президентом корпорацiї "Екомет" (м. Київ). А з березня повернувся на службу в органи внутрiшнiх справ України, очолював УБОЗ УМВС України в Тернопiльськiй областi. Iгор Мар'янович Пилипчук вiдзначений державними нагородами: орденом "За мужнiсть" 3-го ступеня, Почесною Грамотою Верховної Ради України. Вiн активний громадський дiяч, з 2003-го року вiце-президент Федерацiї легкої атлетики України. У 2007 роцi наказом мiнiстра МВС України був призначений першим заступником начальника УМВС, начальником УБОЗ УМВС України в Закарпатськiй областi. Останнiм часом займався громадською дiяльнiстю. Загинув 2 травня 2009 року в Непалi в результатi нещасного випадку.[1] 27 червня 2009 року у Червоноградi проведено футбольний матч пам'ятi Iгоря Пилипчука, який органiзував його брат Павло. Грали "Шахтар" (Червоноград) i "Металiст" (Харкiв). 22 травня 2010 року у Червоноградi проведено другий матч пам'ятi Iгоря Пилипчука, зустрiчались "Шахтар" (Червоноград) та команда ветеранiв "EVV Eindhoven AV" (Голландiя).
Рiшенням сесiї Червоноградської мiської ради №144 вiд 8.09.2011
нагороджений званням "Почесний громадян мiста Червонограда".

ДАШАВЕЦЬ РОМАН
Лiкар-анестезiолог зi США
      Народився 17 жовтня 1947 року в Нiмеччинi у таборi "бездержавникiв" в родинi вихiдцiв з Львiвської i Тернопiльської областей. На теперiшнiй час має родину також i в м.Червоноградi. З 1950 року проживає в м.Бостонi. Пiсля отримання медичної освiти працює анестезiологом в лiкарнях м.Бостона. В 1990 роцi приймав участь в першiй мiсiї американських лiкарiв до Львова, пiсля чого створив громадську органiзацiю "Медична допомога Українi" (МДУ) при Спiлцi української молодi Америки (м.Бостон). Дiяльнiсть Романа Дашавця в Українi. 1991 рiк-поширив свою дiяльнiсть та вiдправив першi гуманiтарнi медичнi вантажi для лiкарень Києва i Тернополя. 1991-1994 роки-допомога 15 лiкарням в Захiднiй та Центральнiй Українi. 1995 рiк - прийнято рiшення про концентрацiю допомоги трьом лiкарням у Львiвськiй областi (Львiвська обласна лiкарня, обласна спецiалiзована дитяча лiкарня, госпiталь iнвалiдiв вiйни та репресованих у Винниках). 1997 рiк - розпочав спiвпрацю з 8 мiською лiкарнею м.Львова (дитяче опiкове вiддiлення). 1998 рiк - розпочав спiвпрацю з медиками Червоноградської ЦМЛ i розроблений проект про подальшу спiвпрацю. 1999-2006 роки - органiзував вiсiм медичних мiсiй та вiдправку гуманiтарних вантажiв в м.Червоноград. 2006 рiк - проведено першi спiльнi операцiї на щитовиднiй залозi в м.Червоноградi. 2008 рiк (жовтень) - запланованi спiльнi лапароскопiчнi операцiї при грижах живота та операцiї на щитовиднiй залозi в Червоноградськiй ЦМЛ.
      На даний час дiє 8 спiльних медичних проектiв в Українi (один з них в м.Червоноградi). За 17 рокiв спiвпрацi 150 спецiалiстiв вiд МДУ прийняли участь в мiсiях по Українi, 600 тон обладнання вiдправлено для спiльних проектiв В 2002 роцi на конкурсi "Золота фортуна" за значнi заслуги перед українським суспiльством у сферi соцiальної, благодiйної та гуманiтарної допомоги здобув високу нагороду "За розбудову України iм.М.Грушевського". * МДУ включено в Золоту книгу дiлової елiти України. МДУ визнана в США другою найбiльш активною мiсiєю в справах чорнобильських проблем. В 2007 роцi громадська органiзацiя "Медична допомога Українi" (МДУ) змiнила назву на "Авансована медична допомога Українi" (АМДУ). Враховуючи значний особистий внесок у соцiально-економiчний розвиток мiста Червонограда, благодiйну та гуманiстичну дiяльнiсть у сферi охорони здоров"я, Роман Дашавець заслуговує звання "Почесний громадянин мiста Червонограда".
Згiдно рiшення сесiї Червоноградської мiської ради №324 вiд 23.10.2008
нагороджений званням "Почесний громадянин мiста Червонограда".

ЛЕВКОВИЧ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
Полковник УПА
      Народився 6 лютого 1920 р. у селi Люблинець Старий (Пiдкарпатське воєводство, Польща). Полковник УПА (псевдонiм "Вороний"). Вступив до ОУН в 1939 р. У 1941 р. пiсля початку вiйни ввiйшов до складу похiдної групи ОУН пiд керiвництвом Омеляна Грабця-"Батька". У липнi-вереснi 1941 р. В. Левкович працював iнструктором окружної мiлiцiї в Рiвненськiй областi. Пiсля початку переслiдувань учасникiв ОУН нiмцями перейшов у пiдпiлля, а наприкiнцi лiта 1942 р. став заступником органiзацiйного референта Дубнiвського окружного проводу ОУН. З березня 1943 р. i до арешту був в УПА, пройшовши шлях вiд чотового до керiвника воєнної округи "Буг". Заарештований спiвробiтниками УМДБ Львiвської областi 17 грудня 1946 р. Був пiд слiдством, етапований зi Львова до Києва 22 липня 1947 р. Засуджений Вiйськовим трибуналом вiйськ МВС Київської областi на 25 рокiв виправно-трудових таборiв. Вiдбув весь термiн покарання. Звiльнений з Дубравлагу 7 грудня 1971 р. Реабiлiтований 20 сiчня 1997 р. Нагороджений Золотим Хрестом бойової заслуги УПА II класу 5 березня 2008 р. З 2008 р. мешкає у Львовi.
Згiдно рiшення сесiї Червоноградської мiської ради № 196 вiд 18.10.2007 року
нагороджений званням "Почесний громадянин мiста Червонограда".

ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ ОЛIЙНИК
Український полiтик
      Народився 10 липня 1957 р. у Новiй Варварiвцi (Приморський край Росiї).
     - 09.1974 - 08.1975 учень автослюсаря, автослюсар комбiнату "Укрзахiдвугiлля", м. Червоноград
     - 09.1975 - 11.1975 гiрничий робiтник шахти № 9 "Великомостiвська", м. Соснiвка
     - 11.1975 - 11.1977 служба в лавах Збройних Сил
     - 12.1977 - 12.1978 пiдземний учень, пiдземний гiрничий робiтник шахти № 9 "Великомостiвська", м. Соснiвка
     - 12.1978 - 07.1979 слухач пiдготовчих курсiв Днiпропетровського гiрничого iнституту
     - 07.1979 - 08.1984 студент Днiпропетровського гiрничого iнституту
     - 06.1982 - 08.1982 пiдземний гiрничий робiтник шахти № 9 "Великомостiвська", м. Соснiвка
     - 06.1983 - 11.1984 пiдземний гiрничий робiтник, iнженер шахти № 9 "Великомостiвська", м. Соснiвка
     - 12.1984 - 09.1985 старший iнженер шахти № 10 "Великомостiвська", м. Червоноград
     - 09.1985 - 05.1988 iнструктор Червоноградського мiськкому Компартiї України
     - 05.1988 - 06.1989 заступник начальника вiддiлу Захiдноукраїнського виробничого об'єднання по видобутку вугiлля, м. Сокаль
     - 06.1989 - 04.1990 начальник вiддiлу шахти iм. 50-рiччя СРСР, м. Червоноград
     - 04.1990 - 09.1992 заступник голови виконкому Червоноградської Ради народних депутатiв
     - 09.1992 - 12.1997 комерцiйний директор ТзОВ "Експрес ЛТД", м. Червоноград
     - 12.1997 - 03.1999 генеральний директор ТзОВ "Захiдпромiнвест", м. Червоноград
     - 03.1999 - 04.2002 мiський голова виконкому Червоноградської мiської Ради
     - 05.2002 - 06.2005 народний депутат Верховної Ради України
     - З квiтня 2002 по березень 2005 - Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 125 Львiвська область. Член Народного руху України.
     - 08.2005 - 02.2008 голова Львiвської обласної державної адмiнiстрацiї
     - 02.2008 - 11.2008 Радник Президента України
     - 12.2008 - 01.2009 заступник Глави Секретарiату Президента України - Представник Президента України у Верховнiй Радi України. Подав заяву про вiдставку 12 сiчня 2009 в зв'язку зi звинуваченнями в причетностi до хабарництва голови Львiвського апеляцiйного суду Iгоря Зварича.
     Помер уночi 10 лютого 2011 в Австрiї, де лiкувався вiд важкої хвороби
Згiдно рiшення сесiї Червоноградської мiської ради №317 вiд 04.10.2012 року
нагороджений званням "Почесний громадянин мiста Червонограда"

ТАРАС ЙОСИПОВИЧ ГОРОДЕЦЬКИЙ
Український писанкар
      Народився 28 серпня 1964 р. в мiстi Червоноградi в українськiй родинi (батько колишнiй розвiдник УПА, був засуджений на 25 рокiв таборiв Казахстану та Воркути). Середню школу в Червоноградi Тарас закiнчив з золотою медаллю. Фах iнженера - будiвельника здобув у "Львiвськiй Полiтехнiцi". Писанкою захопився наприкiнцi 1980 - рокiв. Осягнув цей вид народного мистецтва настiльки, що за якихось 10 рокiв став одним з найавторитетнiших, найшановнiших майстрiв - писанкарiв не лише в Українi, а й у цiлому свiтi. США, Нiмеччина, Чехiя, Польща, Росiя… Музейнi працiвники i приватнi колекцiонери вважали за честь мати у своїх збiрках роботи Тараса Городецького. Палiтра його творчостi надзвичайно широка: давнi народнi символи гармонiйному поєднаннi, використання трипiльської символiки, сокальськi i космацькi мотиви… У творчому виконаннi Тараса Городецького вони були неперевершенi. Композицiйна вишуканiсть, надзвичайно багатий рисунок i колористика, найдосконалiша технiка виконання - цi мiнiатюрнi художнi шедеври вирiзняються з-помiж усiх iнших.
      Тарас Городецький був учасником I i II Мiжнародного з'їзду писанкарiв, член журi I Мiжнародного конкурсу дитячої писанки (Iвано - Франкiвськ, 1996 р.).
      26 вересня 2006 р. видатного митця не стало, але зiрка його творчостi яскраво сяє у рiзних країнах свiту.
Згiдно рiшення сесiї Червоноградської мiської ради №318 вiд 04.10.2012 року
нагороджений званням "Почесний громадянин мiста Червонограда"

2012 Виконавчий комiтет Червоноградської мiської ради