Червоноградцi пишаються своїм мiстом, яке з кожним роком стає гарнiшим i благоустроєнiшим За останнi роки змiнили своє обличчя вулицi, бульвари i сквери, де завжди людно i гамiрно.

Вiчева площа - улюблене мiсце вiдпочинку городян, тут вiдзначають найбiльшi державнi свята, проводять рiзнi мiськi заходи. Особливо полюбляють тут вiдпочивати, проводити свiй вiльний час юнi мешканцi. Їм будувати майбутнє у незалежнiй Українi.
      
      Фото Оксани СТАДНИК.

      

Гарнi новини
      "ДЮНА-ВЕСТА" - СЕРЕД ПЕРЕМОЖЦIВ КОНКУРСУ БIЗНЕС-ПЛАНIВ
      Як вже повiдовляли "НП", згiдно з постановою Кабмiну "Про створення нових робочих мiсць для забезпечення зайнятостi населення вугледобувних регiонiв" стартувала спецiальна державна Програма. На конкурс до Львiвської ОДА серед 17-ти пiдприємств областi свої бiзнес-плани подали i червоноградськi. 10 серпня цього року вiдбулось засiдання конкурсної комiсiї. I ось приємна звiстка: серед трьох переможцiв - i наше ТзОВ "Дюна-Веста". Пiдприємство представило бiзнес-план на створення 40 нових робочих мiсць для працiвникiв основних спецiальностей - в'язальницi, швачки, сортувальницi, помiчники, майстрiв i т.п. Усе це реально втiлити в життя, адже панчiшно-шкарпеткове пiдприємство виграло 3 млн. 867,6 тис. гривень - така загальна вартiсть проекту, обгрунтованого представленим бiзнес-планом. Серед переможцiв також - ДП "Жовкiвське лiсове господарство" i ТзОВ "Галицька здоба".
      Свiтлана ТВЕРIТНЄВА.
      
      МIСТЕЧКО МАЙСТРIВ ЗАПРАЦЮЄ У МIСЬКОМУ ПАРКУ В ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТI
      До мiсцевих гончарiв долучиться вiдомий у свiтi майстер, наш земляк Iван Братко. Понад десять рокiв вiн проживає у Сполучених Штатах, де має власну майстерню i школу-студiю, але кожного лiта приїжджає в Україну. В Червоноградi в нього багато друзiв i учнiв. Спiльно з одним з них - Сергiєм Iвашкiвим - Братко проведе для всiх охочих майстер-клас з гончарства. Два гончарнi круги, до речi, вiн привiз iз США.

Весна нашої Незалежностi. Спогади учасника
      ОБ'ЄДНАТИСЯ НАВКОЛО НАЦIОНАЛЬНОЇ IДЕЇ
      Двадцять рокiв тому Червоноград голосно чи не на весь СРСР заявив про себе як про мiсто сильного патрiотичного духу: тут на мiському стадiонi кипiли першi мiтинги, на центральнiй площi проходили першi шахтарськi страйки, в стiнах мiськвиконкому точилися гарячi дебати депутатiв першого демократичного скликання. Були великi надiї i прагнення - шляхом безкровної революцiйної боротьби, шляхом нацiонально-демократичних перетворень збудувати незалежну i сильну самостiйну Українську державу. З висоти двох десяткiв лiт згадує романтику тих часiв, аналiзує невдачi депутат Червоноградської мiської ради тодiшнього - першого i нинiшнього - п`ятого скликань Микола ЛЕБЕЗУН.

- Це були справдi часи надзвичайного нацiонально-духовного пiднесення. Менi пощастило бути серед людей, якi першими у Червоноградi створювали нацiонально-демократичнi осередки - Товариства української мови, Руху. Я очолював осередок ТУМ на панчiшно-шкарпетковiй фабрицi, де в той час працював. Люди радо нас пiдтримували, а керiвництво iнодi поглядало скоса. Хоч i багато керiвникiв в душi завжди залишалися патрiотами. Пригадую, тодiшнiй директор фабрики Василь Орищин теж пiдтримав створення осередку ТУМ.

      А якi дискусiї точилися на сесiї мiської ради, коли постало питання про пiдняття над будiвлею мiськвиконкому синьо-жовтого прапора! Прокурор переконував, що пiднiмати його протизаконно, але все ж депутати проголосували "за" i нацiональний прапор вже 1 квiтня 1990 року замайорiв поруч з державним, синьо-червоним - його пiдняли Євген Дiвчур i Володимир В`язiвський, а допомагав їм Володимир Махник.
      Пригадую, я власноруч написав список депутатiв i вивiсив його на стендi бiля бокового входу в Народний дiм: прiзвища тих, що пройшли вiд демократичного блоку, - зеленим, а одного, не вiд демократичного блоку, - коричневим кольором. Ось цей, коричневим, не голосував за пiдняття нашого нацiонального прапора.
      За цi два десятилiття, звичайно, зроблено багато. Але i багато втрачено. На жаль, ми не прибалти, i не чехи. Бо коли чехи здобули незалежнiсть у 1919-му роцi, в їх країнi скрiзь панувала нiмецька мова. Та за двадцять рокiв вони збудували Чеську державу. Ми багато можливостей втратили, коли президентом був Ющенко. Тиждень тому я побував на Вiнниччинi - там в кожному райцентрi ще стоять пам`ятники Ленiну, є вулицi його iменi. Питаю в людей: чому так? Не знають, лише плечима знизують. Хiба не влада має заборонити такi антиукраїнськi речi? Ось червоноградцi навiть на мiсцевому рiвнi це зумiли зробити.
      Головна причина наших бiд - нема єдностi, нема згуртованостi нацiї, де б панувала одна вiра, одна мова - те, що насправдi об`єднує народи. Так, Україна була розiрвана, її територiї перебували пiд пануванням рiзних iноземних держав, тому така рiзна ментальнiсть на сходi i заходi. Найперше завдання - об`єднати народ навколо нацiональної iдеї, яка має бути близька i зрозумiла кожному, в якiй областi вiн би не жив. Це iдея сильної процвiтаючої держави - нацiонально-демократичної, європейської, з розвиненою економiкою. I цю iдею повинна пропагувати влада, яка збирається служити народовi, дбати про нього i приймати закони, якi пiднiмають економiку, сприяють розвитку пiдприємництва, пiдтримують нацiональну культуру. На жаль, влада найвищого рiвня в Українi не українська. Потрiбен мудрий, нацiонально свiдомий лiдер, який би зумiв повести за собою народ, об`єднавши усiх навколо нацiональної iдеї.
      
      На фото:
      •Микола Лебезун - третiй злiва.
      Пiдготувала Свiтлана ТВЕРIТНЄВА. Фото з домашнього архiву депутата.

У виконкомi мiської ради
      КОШТИ З РЕЗЕРВНОГО ФОНДУ - НА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОЧЕРГОВИХ АВАРIЙНО-ВIДНОВЛЮВАЛЬНИХ РОБIТ
      10 серпня ц.р. мiський голова Iгор Чудiйович пiдписав розпорядження №173 "Про видiлення коштiв з резервного фонду на проведення першочергових аварiйно-вiдновлювальних робiт з лiквiдацiї наслiдкiв червневого та липневого 2010 року дощових паводкiв у м.Червоноградi". Згiдно з цим розпорядженням, 193,9 тис. грн. буде спрямовано на роботи з лiквiдацiї наслiдкiв пiдтоплення. Що належить зробити, на яких конкретно дiлянках будуть проведенi роботи - про це розповiдає начальник вiддiлу з питань надзвичайних ситуацiй Червоноградської мiської ради Андрiй Соколовський.
      - Всi пам`ятають, скiльки проблем створили в мiстi сильнi дощi на початку лiта, адже в нас - проблемна зона, територiя, пiдроблена вугiльними пiдприємствами. Ми скерували два листи на адресу губернатора i ще два - на адресу головного управлiння з питань надзвичайних ситуацiй ЛОДА з пропозицiями щодо включення проблемних моментiв по нашому мiсту (на початку червня зафiксовано 18 пiдтоплених об`єктiв) у протипаводкову програму Львiвської областi. На жаль, допомоги з областi, як i коштiв з обласного резервного фонду, не дочекалися. Потрiбно було розраховувати на власнi сили i кошти з мiського бюджету. Наслiдки червневого i липневого пiдтоплень потрiбно лiквiдовувати вже тепер, адже восени може знову задощити - на цьому настоював i мiський голова Iгор Чудiйович.
       На початку червня силами мiського вiддiлу МНС проведено вiдкачку води з пiдтопленої вулицi Стефаника. Тепер на проведення водовiдведення на цiй вулицi з резервного фонду мiського бюджету видiлено 36,6 тисячi гривень. Водовiдведення буде зроблене i на вулицях Новодвiрська i Кристинопiльська; заплановано i реконструкцiю насосної станцiї по вул.Бобинського - на цi роботи передбачено 80 тис.грн.
      Проблемною є i вулиця Княгинi Ольги - у червнi, пiсля сильних злив, її теж пiдтопило, працiвники КП "Червоноградводоканал" та КП "Червоноградтеплокомуненерго" вiдкачували воду. Роботи з водовiдведення на цiй вулицi продовжуватимуться, для цього видiлено 67,3 тис.грн. Ще 10 тис.грн. використаємо на дренаж водозахисної дамби по вул.Крайнiй.
      Головним виконавцем робiт призначено КП "Червоноградводоканал", субпiдрядники - ВСП "ШБУ-4", мiсцева вiйськова частина. Сподiваємося, усi запланованi роботi будуть виконанi в максимально стислi строки, що допоможе усунути чимало проблем з пiдтопленням цих територiй. Окрiм цього, маємо надiю, що частину коштiв буде видiлено Мiнвуглепромом - для завершення робiт з водовiдведення в районi вулиць Головна, Довбуша, Крайня, Стрiлецька, Й.Слiпого, Заньковецької, як передбачено проектом закриття шахти №1 "Червоноградська".
      Записала Свiтлана ТВЕРIТНЄВА.

23 серпня - День Державного прапора
      СИНЬО-ЖОВТИЙ СТЯГ - СИНОНIМ УКРАЇНИ
      Указ про щорiчне вiдзначення Дня Державного прапора України 23 серпня був пiдписаний у 2004 роцi.
      Як i в багатьох iнших державах, кольори прапора України не мають офiцiйного пояснення. Але для кожного прапор є символом миролюбства. I кожному вiн нагадує наше лiто, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пресвятої Дiви, а нашi лани такi золотi, як хлiб на маминому столi.
      На тему державного прапора сьогоднi розмiрковують:
      Ольга ЛУЦИК, вчитель Червоноградської гiмназiї:
      - Безумовно, що я знаю про iснування такого свята. Маю вдома прапор, хоча й не вивiшую його. Можливо, дається взнаки вплив тоталiтарного минулого, адже, чого грiха таїти, наше поколiння ще й досi перебуває у певному страху, боїться пiдняти голову, взяти iнiцiативу на себе.
      А взагалi, дуже люблю все українське - символи, мову, рiдну землю. Де б я не була - в Ризi, Москвi, Мiнську - завжди спiлкувалась лише рiдною мовою. Хоча й не маю особливого голосу, люблю спiвати українських пiсень. Мрiю, що Україна завжди буде на картi свiту як велика могутня процвiтаюча держава.
      Олександр МАХИНЬКА, гравець ФК "Шахтар"(Червоноград):
      - Звичайно, я знаю, що є таке свято. В цей день у моїй рiднiй Соснiвцi багато людей вивiшують нацiональну символiку. Якщо чесно, то сам не маю нiяких особливих сентиментiв до державного прапора, для мене це радше символ моєї країни, анiж щось священне. Хоча, коли пiд час рiзноманiтних футбольних турнiрiв пiднiмають нацiональний прапор i лунає гiмн України, отримую неймовiрний заряд емоцiй та пiднесеностi. Напевно, щось в цьому таки є.
      Тарас ВАСИЛЬКО, студент НУ "Львiвська полiтехнiка":
      - На мою думку, прапор - це ще не Батькiвщина. Не люблю всiєї цiєї показухи - з прапорами, лозунгами. Кожен сам для себе повинен визначити, як йому любити Україну i за що.
      Знаю, що колись люди сидiли в тюрмах i навiть вiддавали життя за українську пiсню, прапор. Чомусь менi здається, що в наш час не багато людей повторили б їх подвиг.
      Ольга МАКУТРА, пенсiонерка, жителька с.Розжалiв:
      - Для мене державний прапор - це святе i символiчне. Вiн обов'язково мусить бути в домi, поряд з портретом Шевченка i iконами. Щороку я й мої односельцi вiдзначаємо це свято, з гордiстю вивiшуємо нацiональну символiку. Ось i тепер проведемо в читальнi Народного дому урочисте святкування Дня Державного прапора.
      Пам'ятаю, колись, на зорi Української незалежностi, ми також вивiшували нацiональнi прапори. Тодi в селi ще були затятi комунiсти, якi ночами зривали i паплюжили синьо-жовтi стяги. Тепер свiтогляд багатьох з них змiнився. Українських патрiотiв стало бiльше.
      Богдан ГОРОШКО, студент факультету журналiстики ЛНУ iм.I.Франка.

Сесiя Червоноградської мiської ради
      ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ IНТЕРЕСIВ ГРОМАДИ
      Минулого четверга вiдбулося четверте пленарне засiдання XVII сесiї Червоноградської мiської ради п'ятого скликання.

ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОЗГЛЯДУ ПИТАНЬ, винесених в порядок денний, слово взяв Василь Гадада, який зачитав звернення депутатiв фракцiї БЮТ до прем'єр-мiнiстра України Миколи Азарова, НКРЕ України. Депутати його пiдтримали. Вирiшено аналогiчне звернення пiдготувати вiд Червоноградської мiської ради, що i було зроблено.
      Потiм депутати приступили до розгляду питань порядку денного.
      У першому - "Про продаж у власнiсть земельних дiлянок" - як вже повiдомляли "НП", на третьому пленарному засiданнi рiшення не було прийнято, оскiльки депутати не дiйшли згоди, за якою цiною продати земельну дiлянку площею 22 га ПАТ "ЗЗБВ". Пiсля консультацiй пiд час засiдань депутатських комiсiй, зустрiчi з керiвництвом заводу вдалося дiйти консенсусу. Коли пiсля виступу доповiдача - начальника управлiння Держкомзему України в м. Червоноградi Олега Iшкевича - питання поставили на голосування, депутати переважною бiльшiстю голосiв пiдтримали його. Згiдно зi ст. 128 Земельного кодексу України, земельна дiлянка площею 22 га, як, до речi, i всi iншi, були проданi за цiною, визначеною за експертною грошовою оцiнкою. Таким чином, бюджет розвитку мiста поповнився серйозними коштами, й мiсто отримає можливiсть продовжувати iнвестицiйну програму. Пiдсумовуючи, мiський голова Iгор Чудiйович, який вiв сесiю, наголосив: цим рiшенням закладено майбутнє нової влади. Бо реально тi кошти надiйдуть у вереснi - жовтнi, розпоряджатися ними вже будуть депутати наступної каденцiї.

- Ми не маємо права зупинити процес розвитку мiста, будiвництво вкрай необхiдних об`єктiв, - закцентував мiський голова. Тож пiсля прийняття рiшення у цьому питаннi з порядку денного вилучили друге - про внесення змiн до мiського бюджету на 2010 рiк - i депутати перейшли до розгляду наступних питань.
      Проголосували за рiшення "Про включення земельної дiлянки в перелiк права оренди на земельному аукцiонi в 2010 роцi", затвердили стартовi цiни продажу земельних дiлянок у власнiсть на земельних торгах, затвердили технiчнi документацiї iз землеустрою та надання земельних дiлянок, розглянули iншi "земельнi" питання.
      НА СЕСIЇ ЦЬОГО ДНЯ було також затверджено Програму впровадження системи енергетичною менеджменту в м. Червоноградi; затверджено нову редакцiю статуту Червоноградської мiської централiзованої бiблiотечної системи; внесено змiни та доповнення до Положення про Червоноградський мiський територiальний центр соцiального обслуговування. (Хто може бути його пiдопiчним, якi безплатнi послуги надає центр - про це, на прохання читачiв "НП", в одному з наступних номерiв газети детально роз`яснить директор Людмила Войтович).

      Затвердили депутати i список народних засiдателiв червоноградського мiського суду, розглянули iншi питання.
      ПIДСУМОВУЮЧИ РОБОТУ сiмнадцятої сесiї Червоноградської мiської ради, Iгор Чудiйович подякував депутатам за роботу i розумiння того, що спiльнi зусилля, прийнятi рiшення повиннi бути спрямованi на забезпечення iнтересiв територiальної громади. Мiський голова наголосив: все пiзнається в порiвняннi. I зацитував витяги з рiшення колегiї облдержадмiнiстрацiї "Про виконання мiсцевих бюджетiв Львiвської областi за перше пiврiччя 2010 року та завдання на II пiврiччя". Щоб виплатити заробiтну плату працiвникам бюджетної сфери в повному обсязi, оплатити спожитi електроносiї, провести фiнансування за iншими захищеними статтями витрат, мiсцевi бюджети отримали з єдиного казначейського рахунку 66 короткотермiнових позичок на суму 210,5 млн. грн. Лише в II кварталi цього року позички взяли мiськi бюджети: Львова - 100,3 млн. грн.; Борислава - 19 млн.грн.; Дрогобича - 54 млн.грн.; Самбора - 12 млн. грн.; Трускавця - 13 млн. грн. Червонограда у цьому списку нема, це - єдине мiсто обласного значення, яке у складний економiчний час виживає самостiйно, не влiзаючи в кредити.
      - Ми повиннi цiнувати те, що маємо, - наголосив Iгор Чудiйович. - I докладати всiх зусиль, щоб гiдно передати мiсто новiй каденцiї мiської ради - не з порожнiм, а з наповненим бюджетом. Щоб мiсто безболiсно увiйшло в новий опалювальний сезон, завершило рiк, щоб будувати новi, потрiбнi громадi об'єкти, щоб можна було сказати: ми свою роботу виконали гiдно, - сказав мiський голова.
      Сiмнадцята сесiя закiнчила роботу. Очевидно, до завершення каденцiї депутати Червоноградської мiської ради зберуться, як мiнiмум, ще раз.
      
      Прем`єр-мiнiстру України п. Азарову М.Я.
      Нацiональнiй комiсiї регулювання електроенергетики України
      
      ЗВЕРНЕННЯ
      Червоноградської мiської ради
      Постановою Нацiональної комiсiї регулювання електроенергетики України вiд 13 липня 2010 року №812 "Про затвердження роздрiбних цiн на природний газ, що використовується для потреб населення" з 1 серпня 2010 року пiдвищено на 50% вiдпускнi цiни на природнiй газ для населення. Як наслiдок зростуть тарифи за послуги пiдприємств теплоенергетики, що забезпечують опалення i гаряче водопостачання.
      На сьогоднi, в умовах фiнансово-економiчної кризи, зростання безробiття, у людей знижуються реальнi доходи. Таке значне збiльшення цiни на природний газ та тарифiв є необгрунтованим i вкрай негативно вплине на рiвень життя населення.
      У зв`язку з тим, що населення м. Червонограда негативно сприйняло пiдвищення цiни на газ, враховуючи численнi скарги громадян, а також те, що згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 01.03.2010 року №203 цiни на природний газ для населення, теплопостачальних i промислових пiдприємств поточного року мали зберегтися на рiвнi 2009 року, Червоноградська мiська рада звертається до Вас з проханням:
      - Кабiнету Мiнiстрiв України скасувати Постанову Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 липня 2010 року №616 "Про скасування Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 01.03.2010 року №203";
      - НКРЕ України скасувати свою Постанову вiд 13 липня 2010 року №812.
      Прийнято на сiмнадцятiй сесiї Червоноградської мiської ради п`ятого скликання 12 серпня 2010 року.

Благоустрiй
      СВЯТО ЗУСТРIНЕМО У ЧИСТОМУ МIСТI

Мiсто готується до Дня Незалежностi та Дня шахтаря. Гарним, благоустроєним зустрiне червоноградцiв у днi свят мiський парк. Працiвники КП "Комунальник" пофарбували 60 лавочок i 35 урн, а також, де треба, їх пiдремонтували. Встановили двi опори i провели освiтлення входу у парк зi сторони вул. Миру та Паркової.
      Вiдпочиватимуть городяни на оновлених лавках бiля фонтану на центральнiй площi мiста, на алеях бiля мiської ради та по проспекту Шевченка, 3, 5.
      Комунальники пiдприємства цього тижня також прибирали смiття, бiлили бордюри, косили траву. Не вiдставали вiд КП "Комунальник" i працiвники КП "Червонограджитлокомунсервiс" та iнших комунальних пiдприємств.
      
      Оксана СТАДНИК.

      

Справи комунальнi
      ДО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ ГОТОВI
      Комунальники КП "Червонограджитлокомунсервiс" готують житло до зими. Як поiнформував виконуючий обов'язки директора пiдприємства Юрiй Ракочий, на сьогоднi уже пiдписано 286 паспортiв готовностi житлових будинкiв, якi погоджено з житлово-комунальною iнспекцiєю Львiвської областi, залишилося пiдписати ще 150. Цю роботу пiдприємство планує завершити до 1 вересня.
      Крiм того, працiвники КП "Червонограджитлокомунсервiс" продовжують ремонт дахiв. Виконали капiтальний ремонт покрiвель площею 2086 м2 на будинках по вул. Грiнченка, 4, 10, Миру, 11 за кошти мiсцевого бюджету. По вул. Iвасюка, 19 - за власнi кошти пiдприємства.
      Оксана СТАДНИК.
      
      АВАРIЙНИМ ВIДКЛЮЧЕННЯМ ЗАПОБIГТИ
      Червоноградцi пам'ятають про аварiйнi вiдключення електроенергiї, якi виникали минулої зими у житлових будинках в районi Нової Шахтарської. Однiєю з причин такої ситуацiї було завищення потужностi автоматичних вимикачiв на електричних вводах у квартири. Чимало мешканцiв самовiльно замiнили запобiжнi вимикачi. Згiдно з проектом, їх потужнiсть не повинна перевищувати 16 ампер на вводi у квартиру.
      КП "Червонограджитлокомунсервiс" попередило квартиронаймачiв, у яких виявлено такi порушення, про необхiднiсть замiни автоматичних вимикачiв на проектнi. За зверненнями комунальне пiдприємство виконує цi роботи. Мешканцi з розумiнням повиннi поставитись до цих вимог, щоб у новому опалювальному сезонi знову не трапилось аварiйних вiдключень.

Думка вголос
      ПРОБЛЕМА З "СЕКОНД-ХЕНДУ"?
      Часто спостерiгаємо, як мешканцi купують вживаний одяг у магазинах "Секонд-хенд". А тим часом дослiдження вчених довели, що речi (одяг, меблi), якi довго оточують людей, їх помешкання, мiстять вiдбиток електромагнiтних випромiнювань цих людей.
      Якщо органiзм попереднiх господарiв був здоровий, у ньому переважали процеси росту i розвитку, вiн видiляв i вiдповiднi електромагнiтнi випромiнювання. Через речi вони позитивно впливають на нових людей. I, навпаки, якщо попереднi власники були хворi, то вiдповiдно вплив буде негативний.
      То ж, перш, нiж купувати вживанi речi, варто добре подумати, щоб не придбати собi i своїм рiдним проблем.
      Григорiй IЩЕНКО, мешканець Червонограда.

Дорога до Храму
      ЧУДОТВОРНА IКОНА З ГЛИНЯН - У ЧЕРВОНОГРАДI
      Сьогоднi, у величне християнське свято Преображення Господнього, в червоноградську церкву Пресвятої Богородицi Владичицi України привезуть чудотворну iкону "Розп`яття Iсуса Христа" з Глинян Золочiвського району. Урочиста процесiя зустрiчi святого образа вiдбудеться о 18.00, повiдомив настоятель храму о. Володимир Ващук. Християнська святиня перебуватиме в Червоноградi до 22 серпня. Кожен вiруючий має щасливу нагоду прикластися до неї для осягнення Божої Благодатi.
      Запрестольну iкону "Розп`яття Iсуса Христа" зберiгали у глинянськiй дерев`янiй церквi Успiння Пресвятої Богородицi ХV столiття. За час перебування у вiвтарнiй частинi храму образ потемнiв, фарби потрiскали i висохли. Диво з ним сталося на Святвечiр 1936 року. Троє дiвчаток, якi бавились на церковному подвiр`ї, побачили дивне сяйво, яке променiло крiзь вiкна храму. Дiти злякалися i побiгли до паламаря, який мав ключi вiд церкви. Пiзнiше вони, а також iншi очевидцi стверджували, що це свiтився образ "Розп`яття..." Свiтло то посилювалось, то слабшало. За три тижнi iкона самовiдновилась, самоозолотилась i стала нiби щойно написана.
      Звiстка про рiздвяне диво облетiла християнський свiт. Бiля образу в 1936-1939 роках було зафiксовано бiля трьох тисяч чудесних оздоровлень.
      Люди i нинi йдуть до чудотворної iкони за зцiленням душi i тiла.
      Ярослава СТЕПЧУК.

Дорогами України
      УГНIВ ПРИЙМАЄ ТИСЯЧI МИРЯН
      Дзвiнкий шум потiчка, наповнена спокоєм природа, велич духовних традицiй... Тут народжується щира, утаємничена молитва. Така мiсцина знаходиться за чотири кiлометри вiд Перемишля та за 110 кiлометрiв вiд Червонограда - це Свято-Успенська лавра Студiйського Уставу. Це одна з християнських святинь України, центральна обитель Галицької єпархiї впродовж 14-18 столiть, осередок чернечого життя, унiкальна iсторична пам'ятка. Перша письмова згадка про неї датується 1395 роком.

В архiтектурний ансамбль лаври гармонiйно вписались церква Успення Пресвятої Богородицi, чернеча обитель та дерев'яний храм святих Леонтiя та Климентiя.
      Внутрiшнiй дворик лаври прикрашений древнiми скульптурами, хрестами та iконами. Тут розташована копiя надгробка Олександра Ванька Лагодовського. Досить довгий час Ванько хворiв на хворобу нiг. Саме вiн, за переказами, увi снi побачив пресвяту Богородицю. Пречиста звелiла шукати джерело поблизу лiсу. Чудесно зцiлившись, шляхтич дає обiтницю вiдродити знищену обитель. Тепер щороку тисячi мирян приїздять до цiлющого джерела.
      Окрiм джерела, у храмi Успення Пресвятої Богородицi знаходиться чудотворна iкона, у якої вiрнi просять ласки. Лiворуч розташована iкона з мощами трьох святих - Григорiя Богослова, Василiя Великого та Iвана Золотоустого.
      Фрески Унiвської лаври є яскравим прикладом українського церковного малярства. Виконанi вони митцями iконописної майстернi лаври у 1935-36 роках.

У мальовничому куточку Унiвської лаври розташована Чернеча гора. Тут знаходиться монаший цвинтар, де поховано багато праведникiв та подвижникiв нашого часу. Однак, виявляється, що багато столiть тому тут вирувало життя древнього городища. Мiсцевi мешканцi зберегли в переказах i його назву - Володимирiвград. Атмосфера у цiй мiсцинi справдi спокiйна, затишна. Тут, серед мальовничої природи, спочив у Бозi вiдомий екзорцист, душпастир УГКЦ, отець Василiй Вороновський. В останню путь його проводжала i делегацiя з Червонограда на чолi з отцем Михайлом Нискогузом. Хор УГКЦ св. Йосафата виконав декiлька творiв. Тепер християни мають ще одного заступника на небi, котрий спочиває на монашому кладовищi Унiвської лаври.
      
      Надiя ЗЕМНИЦЬКА.

      

Вугiльна галузь
      СТАХАНОВСЬКИЙ РУХ ШАХТАРIВ ПРИБУЖЖЯ
      У рамках пiдготовки до Дня шахтаря в ДП "Львiввугiлля" вiдбулися громадськi слухання, присвяченi 75-рiччю стахановського руху.
      В актовiй залi державного пiдприємства зiбралися ветерани, якi започаткували стахановськi традицiї на шахтах Львiвщини, i представники нового поколiння гiрникiв, якi своєю трудовою звитягою достойно продовжують їх славний пiдземний лiтопис.

До присутнiх звернувся технiчний директор держпiдприємства Олег Акiмов. Вiн, зокрема, зазначив:
      - Рекорд вуглекопа з Донбасу мав великий вплив на будiвництво i розвиток Львiвсько-Волинського вугiльного басейну. Вiн спонукав до високопродуктивної працi, став мiрилом робочої звитяги.
      Пiд час прокладання стволiв, завдяки стахановським новацiям, було встановлено взiрцi трудової звитяги. В їх числi - шахта №7 "Великомостiвська" (тепер "Зарiчна"). Тут ударною роботою вiдзначилася перша дiльниця, яку очолював талановитий гiрничий iнженер Андрiй Завадка. Цей колектив одночасно виконував прохiдницькi роботи i видавав на-гора вугiлля. Пам'ятний для гiрникiв був 1981 рiк. Механiзоване крiплення "Супутник", Сокальський пласт потужнiстю пiвтора метра - i рiчний видобуток 350 тисяч тонн! На рахунку першої дiльницi за часiв керiвництва Андрiя Завадки встановлено не один всесоюзний рекорд, двiчi гiрники ставали володарями призу iменi Олексiя Стаханова. До речi, нинi ця унiкальна нагорода знаходиться в музеї "Шахтарська слава" ДП "Львiввугiлля".

      Зразки чесного, сумлiнного виконання професiйних обов'язкiв у першi десятилiття експлуатацiї басейна демонструвала не тiльки дiльниця Андрiя Завадки, а й iншi шахтарi Прибужжя. За високi досягнення з вуглевидобутку i проходження гiрничих виробок звання Героя соцпрацi були удостоєнi Анатолiй Акiмов, Володимир Байда, Володимир Борсук, Степан Гапон, Володимир Грибун, Микола Кирилов, Григорiй Сирота, Михайло Сапiн, Iван Чуркiн.
      Стахановськi традицiї максимально продуктивної працi втiлюються в трудовому змаганнi, яке активiзувалося на шахтах галузi напередоднi 75-рiччя встановлення рекорду легендарним гiрником.
      Пiд час громадських слухань, присвячених 75-рiччю стахановського руху, виступили його активнi учасники, ветерани Андрiй Завадка, Герой соцiалiстичної працi Анатолiй Акiмов, колишнiй головний iнженер шахти №3 "Великомостiвська" Дмитро Гайдаєнко, вiд нинiшнього поколiння гiрникiв - Герой України Сергiй Руденко.
      Крiм того, учасники громадських слухань вiдвiдали музей "Шахтарська слава", де на стендах i експонатах розповiдається про стахановський рух на шахтах Прибужжя.
      
      На фото:
      •Технiчний директор ДП "Львiввугiлля" Олег Акiмов (другий злiва) пiд час зустрiчi з шахтарями-ветеранами.
      Лариса ГУМЕНЮК. Фото Олександра ХАРЛАМОВА.

Служба 101 повiдомляє
      ЛIСОВУ ПОЖЕЖУ ЛЕГШЕ ПОПЕРЕДИТИ, НIЖ ПОГАСИТИ
      Працiвники Червоноградського МВ ГУМНС України у Львiвськiй областi об`їжджають масиви Соснiвського лiсництва (поблизу автодороги, при в`їздi в мiсто) з метою попередження лiсових пожеж, несанкцiонованого спалювання сухої трави. Цю роботу вони проводять у зв`язку iз спекотною, пожежо-небезпечною погодою, а також на виконання вказiвки ГУ МНС України у Львiвськiй областi.

Перевiрку боєздатностi добровiльної пожежної дружини Соснiвського лiсництва 13 серпня провели старший iнспектор Iван Данильчук, в.о. лiсничого Богдан Євдокимов та помiчник лiсничого Богдан Бокай. Пiд час перевiрки було вiдпрацьовано питання взаємодiї пiдроздiлiв служби порятунку з адмiнiстрацiєю лiсництва та iншими службами, якi продемонстрували швидкий збiр i виїзд до умовного пункту загоряння лiсового масиву та швидку лiквiдацiю пожежi.
      Крiм того, iнспектор Iван Данильчук провiв роз`яснювальну бесiду, iнструктаж серед дiтей та пiдлiткiв про дотримання правил поведiнки в лiсi. Адже тепер, коли ще тривають канiкули, багато дiтей iдуть в лiс вiдпочити, збирати гриби чи ягоди i при цiм забувають або навiть не знають, до якої великої бiди можуть призвести їх пустощi з вогнем в лiсi.

      Роман КАНАФОЦЬКИЙ, старший iнспектор сектора з питань наглядово-профiлактичної дiяльностi МВ ГУ МНС України у Львiвськiй областi.

У виконкомi мiської ради
      ДIТИ - ЛИШЕ СПIВВЛАСНИКИ
      На черговому засiданнi комiсiї з питань захисту прав дитини, що вiдбулось минулого тижня, заслуховували батькiв, якi просили надати дозвiл на продаж житла, бо спiввласниками є неповнолiтнi дiти.
      Представники комiсiї пояснили: купуючи нове помешкання, вони зобов`язанi документально оформити своїх дiтей спiввласниками, а не лише зареєструвати за новим мiсцем проживання. Це стосувалося двох червоноградських сiмей, що збираються виїжджати з Червонограда. Вже згодом батьки повиннi пред`явити комiсiї документи, якi б свiдчили, що права дiтей не порушенi.
      
      ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКIВСЬКИХ ПРАВ
      У Червоноградському мiському судi слухають цивiльну справу про позбавлення батькiвських прав Василя К., мешканця мiста. Дружина у нього померла. Обов`язки виховання дочки чоловiк переклав на родичку покiйної. За п`ять рокiв не подбав про належнi умови для проживання дочки, бiльш того, скоїв правопорушення i отримав умовний термiн покарання.
      Тим часом стали дорослими дiти покiйної вiд першого шлюбу. I тепер хочуть належно оформити опiку над неповнолiтньою сестрою по матерi. Iз вiдповiдною заявою звернулися у суд.
      Комiсiя з питань захисту прав дитини працює над тим, аби прийняти виважене рiшення i пiдготувати вiдповiднi висновки на запит суду.
      В iншому випадку - соснiвчанка з двома дiтьми, 10 i 15 рокiв, хоче, аби суд позбавив екс-чоловiка i батька батькiвських прав. Соснiвчанин сплачує алiменти на утримання дiтей, проте не бере жодної участi у їх вихованнi, не дає згоди на їх вiдпочинок за кордоном.
      Висновки комiсiї i рiшення виконкому будуть згодом представленi у суд.
      Позбавити колишнього чоловiка батькiвських прав бажає i червоноградка з трьома дiтьми. Вона замiжня i теперiшнiй її чоловiк хоче визнати їх за своїх, бо тривалий перiод займається їхнiм вихованням. Вiдповiдач Сергiй С. теж був присутнiй на засiданнi комiсiї, намагався себе виправдати, мовляв, декiлька днiв тому переказав дiтям 300 грн. Це за довгi роки пiсля розлучення. Про постiйну матерiальну пiдтримку дiтей мови не вiв, стверджував, що безробiтний.
      Позбавити горе-батькiв батькiвських прав чи нi - вирiшуватиме суд.
      
      БАТЬКИ ВИМАГАЮТЬ ПОБАЧЕНЬ
      Три рази комiсiя з питань захисту прав дитини викликала на бесiду червоноградку, яка не дає колишньому чоловiковi бачитись з трирiчним сином.
      Цього разу жiнка теж не з`явилась. Виклик на чергове засiдання їй надiшлють знову. Наступного разу, навiть за вiдсутностi матерi, комiсiя прийме рiшення в iнтересах дитини.
      В iншому випадку призначення побачень з 12-рiчним сином просила мати. З чоловiком проживають нарiзно, син залишився з батьком. Червоноградка залишила комiсiї вiдповiдну заяву.
      Розбiглося i молоде подружжя з Соснiвки. Двiйко малолiтнiх дiток мешкають тепер з матiр`ю окремо. Екс-чоловiк i його батьки хочуть брати активнiшу участь у вихованнi дiтей, частiше забирати їх додому, але мирно не виходить, бо конфлiктують з колишньою дружиною i невiсткою.
      Комiсiя офiцiйно, згiдно з законом, призначила батьковi днi побачень - у середу i недiлю у визначенi години в присутностi матерi. Обидвi сторони погодились.
      Комiсiя з питань захисту прав дитини того дня також вирiшувала питання опiки, змiни прiзвища дiтей, iншi справи.
      Пiдготувала Галина ПАНАСЮК.

Закон i ми
      СУДОВА РЕФОРМА ВНЕСЕ ЗМIНИ I В ДIЯЛЬНIСТЬ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО МIСЬКОГО СУДУ
      7 липня 2010 року Верховна Рада України, не очiкуючи висновку Венецiанської комiсiї, прийняла у другому читаннi та в цiлому закон "Про судоустрiй i статус суддiв". Вказаний закон був опублiкований в офiцiйних джерелах, а вiдтак вступив в законну силу 3 серпня 2010 року. Що нового несе судова реформа? Розмова про це - з головою Червоноградського мiського суду Миколою НОВОСАДОМ.

- Цим Законом законодавець повнiстю реформував судову систему України, - розповiдає Микола Денисович. - Повноваження Верховного Суду України щодо розгляду справ у порядку касацiйного провадження передано Вищим спецiалiзованим судам. Вiдтак, до 1 листопада 2010 року в Українi повинен утворитися та розпочати свою дiяльнiсть Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ.
      Що стосується скорочення повноважень Верховного Суду України та передачi повноважень Вищим спецiалiзованим судам, то в пресi з цього приводу є вже багато коментарiв вiд полiтикiв та висловлювань iнших високопосадовцiв. Я б хотiв зупинитись на реформуваннi мiсцевих судiв загальної юрисдикцiї.
      Закон передбачив запровадження автоматизованої системи дiловодства в усiх судах з 1 сiчня 2011 року. Важливо, що розподiл судових справ здiйснюватиметься за допомогою цiєї системи, в порядку їх надходження, за принципом вiрогiдностi, який враховує кiлькiсть справ, що перебувають у провадженнi суддiв, перебування суддiв на лiкарняному, у вiдрядженнi та закiнчення термiну повноважень.
      Однак можливiсть запровадження цiєї системи уже з наступного року, як це визначено законом, викликає великi сумнiви. Насторожує встановлення нереальних строкiв для виконання цього закону, оскiльки така ситуацiя дає можливiсть тримати пiд загрозою вiдповiдальностi (навiть кримiнальної) усiх, хто повинен використовувати систему автоматизованого розподiлу справ. При цьому положення про таку систему має бути затверджено до 1 грудня цього року. На мою думку, розробити i впровадити її, з урахуванням матерiально-технiчного забезпечення мiсцевих судiв, за вказаний перiод практично неможливо.

      Новим законом значно розширено функцiю керiвника апарату щодо органiзацiйного забезпечення роботи суду, зокрема, керiвник апарату несе персональну вiдповiдальнiсть за належне органiзацiйне забезпечення суду, суддiв та судового процесу, функцiонування автоматизованої системи документообiгу тощо. Керiвник апарату вiдтепер призначає та звiльняє працiвникiв апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає на них дисциплiнарнi стягнення. В той же час керiвника апарату призначають на посаду начальника вiдповiдного територiального управлiння Державної судової адмiнiстрацiї за поданням голови суду.
       - Миколо Денисовичу, чи в мiсцевих судах введуть спецiалiзацiю з розгляду окремої категорiї справ? Чи збiльшить це кiлькiсть розглядiв справ в мiсцевих судах?
      - Законом визначено, збори суддiв мiсцевих судiв, за пропозицiєю голови суду, визначають спецiалiзацiю суддiв з розгляду конкретних категорiй справ вiдповiдної судової юрисдикцiї. Такий розподiл можливий i вiн добре працює в мiсцевих судах з великою кiлькiстю суддiв, зокрема, в районних чи мiськрайонних, судах мiста. На мою думку, про спецiалiзацiю на даний час не можна говорити, бо в нас ще немає системи дiловодства, яка за своєю структурою дозволить такий розподiл.
      Тепер щодо навантаження на мiсцевi суди. Законом одночасно внесено змiни до процесуального законодавства України. Змiни спрямованi на скорочення строкiв розгляду з метою подолання судової тяганини та розподiлу мiж судами загальної юрисдикцiї процесуальних повноважень щодо розгляду окремих категорiй справ.
      Кримiнальнi справи, якi ранiше розглядав апеляцiйний суд, а це справи про особливо важкi злочини, де законом передбачено покарання у виглядi довiчного позбавлення волi, тепер пiдлягають розгляду у мiсцевих судах з урахуванням територiальної пiдсудностi. Вiдзначу, розгляд таких справ значно збiльшить навантаження на мiсцевi суди, бо такi справи розглядають колегiально в складi трьох суддiв i вони є об'ємними, в окремих випадках вiд 10-ти до 30-ти i бiльше томiв. Вивчення та розгляд такої справи утруднить участь суддi у розглядi iнших справ. А мiсцевим судам, де штатна чисельнiсть - три чи чотири суддi, це утруднюватиме роботу.
      Одночасно, зауважу, у березнi 2010 року набрав чинностi закон, за яким розгляд суто адмiнiстративних пенсiйних спорiв та спорiв щодо соцiального забезпечення переведено з адмiнiстративного судочинства до цивiльного. Це викликало невдоволення позивачiв, справи яких передають з одного суду до iншого, що збiльшило навантаження на мiсцевi суди. Верховний Суд звернувся до Конституцiйного щодо неконституцiйностi цього закону, який обмежує право на судовий захист. Не чекаючи рiшення КС, згiдно з Законом "Про судоустрiй та статус суддiв" соцiальнi спори назад передано до адмiнiстративної юрисдикцiї.
      - На Вашу думку, як на судову систему вплине скорочення процесуальних строкiв - як одного iз способiв подолання судової тяганини?
      - Строки розгляду справ у кожнiй iнстанцiї, згiдно з внесеними змiнами до процесуального закону, не повиннi перевищувати одного-двох мiсяцiв, а в деяких категорiях справ - 20-ти, 15-ти чи навiть 5-ти днiв. При значному навантаженнi необхiднiсть дотримання цих строкiв призведе до порушення процесуальних прав сторiн та поверхневого вирiшення справ. I не допоможуть тут нi скорочене провадження в адмiнiстративному судочинствi, нi заборона апеляцiйним судам повертати справи на новий розгляд, нi iншi механiзми, спрямованi на розвантаження судiв, що закладенi у законi.
      В кiнцевому результатi ми можемо отримати швидке, але неякiсне правосуддя. Або ж сотнi скарг до Вищої ради юстицiї щодо порушення строкiв розгляду справ, яка зможе з їх допомогою манiпулювати суддями.
      Також закон суттєво скорочує строки на подання апеляцiйної та касацiйної скарг на рiшення суду (вiдповiдно 10 днiв i 20 днiв, а для оскарження процесуальних ухвал - ще менше).
      - Чи забезпечить цей закон незалежнiсть судової гiлки влади?
      - На перший погляд, новий Закон зберiгає незалежнiсть суддiв при здiйсненнi правосуддя вiд будь-якого незаконного впливу, заборонене втручання в дiяльнiсть суддi, зберiгаються його недоторканiсть та незмiнюванiсть, вiдповiдальнiсть за неповагу до суду. Разом з тим Закон вперше визначив чiткий перелiк пiдстав для притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi. Вiднедавна закон "Про Вищу раду юстицiї" дав можливiсть утримувати кожного суддю пiд постiйною загрозою звiльнення. Закон "Про судоустрiй та статус суддiв" посилив цю можливiсть. Крiм того, законом передбачена служба дисциплiнарних iнспекторiв, якi матимуть повноваження детально вивчати всi обставини, викладенi в скарзi, а отже - i вникати в суть судових справ.
       Пiдсумовуючи розмову, скажу, що реформування судової системи через прийняття Закону України "Про судоустрiй та статус суддiв" в цiлому - результат вивчення європейського досвiду. Звичайно, при його застосуваннi випливатиме чимало неузгодженостей та суперечностей, потрiбен час для його адаптацiї. Експерти очiкують внесення низки подань до Конституцiйного Суду, критичного висновку Венецiанської комiсiї, iнших спроб виправити iснуючi недолiки в Законi, однак для нас - представникiв судової влади - стоїть безальтернативне завдання його виконання.
      Розмову вела Галина ПАНАСЮК.

Великi українцi
      ВIН МАЄ ЩО СКАЗАТИ УСIМ НАМ
      21 серпня свiй сотий день народження вiдзначає вiдомий iсторик, дiяч Української Греко-Католицької Церкви, митець - отець доктор Дмитро Блажейовський. Червоноградцям не просто вiдоме це iм`я. Багато наших землякiв мали щасливу нагоду особисто зустрiтися з отцем Дмитром, побачити його вишитi iкони не на взiрцях, а в оригiналi, поспiлкуватися з цiєю непересiчною особистiстю, адже 14 рокiв тому, в 1996-му, Червоноградська фiлiя Львiвського музею iсторiї релiгiї у виставковiй залi Палацу Потоцьких органiзувала виставку робiт отця Блажейовського, на яку приїхав i сам автор. Згодом експонувалося ще двi виставки, вже без його присутностi. А запросила тодi в наше мiсто отця Дмитра завiдувачка Червоноградської фiлiї музею Олена Шовкова. Днями панi Олена знову мала зустрiч з ним. Вона прийшла привiтати отця з його сторiччям - ювiляр перебуває у Львовi i мешкає на квартирi в о. Iгоря Ковальчука. Зустрiч, яку, зважаючи на поважний вiк i зайнятiсть отця Блажейовського, планувалося "втиснути" в коротких 15-20 хвилин, затягнулася на три години. Однодумцям було про що поспiлкуватися... Нинi Олена Шовкова дiлиться своїми враженнями вiд цiєї зустрiчi з читачами "НП".

- Пригадую, як радо отець Дмитро спiлкувався з червоноградцями пiд час своєї персональної виставки в нашому музеї. Знала, що i тепер вiн приймає людей, хоч вже, зважаючи на вiк, сили не тi. Я навiть побоювалася: яким побачу отця Дмитра? При зустрiчi одразу вразили його очi - надзвичайно чистi, а погляд уважний i проникливий. Початок розмови показав, якi безпiдставнi були мої побоювання. Потужний iнтелект, блискуча пам`ять, глибинний аналiз як iсторiї, так i сучасностi, проникнення в саму суть обговорюваної теми... Вiн нiби заряджався енергiєю, яка виникала пiд час нашого спiлкування.
      Отець багато працює. Свiй робочий день починає о 5-6 годинi ранку, а закiнчує близько дванадцятої ночi, правда, тепер трохи часу вдiляє на сон в пообiдню пору. Через слабкий зiр вже не вишиває, але й дотепер багато працює в архiвах. Це одна з найяскравiших особистостей в новiтнiй українськiй iсторичнiй науцi. Та найголовнiше - вiн абсолютно чесний науковець, чесний iсторик: усе життя працюючи в архiвах, свої твердження, свої судження базує не на домислах, якi часто кочують з однiєї книжки в другу, а на фактах, пiдтверджених документами. Вiн - чесний священик, чесна людина, тому розмова в нас вийшла пряма i вiдверта. Ми говорили про iсторiю України, безумовно, торкаючись iсторiї Церкви, шукаючи вiдповiдь на питання: чому в нас все складається на так, як би хотiлося. Я погоджувалася з багатьма твердженнями отця Блажейовського.

      Плачемося, що живемо ледь не найгiрше у свiтi. А, можливо, ми самi виннi у своїх бiдах. Iншi народи теж переживали труднощi, але якось переборювали їх. А ми майже два десятилiття маємо власну державу, але й досi стогнемо. Та мусимо бути передовсiм чесними перед самими собою. Отець Дмитро раз-по-раз повертався до теми виховання, цю думку повторював рефреном: причина наших бiд - не виховали елiту нацiї. Нiхто не думав про те, що лишає пiсля себе. Кожне поколiння має виховати змiну, собi наступникiв, якi б продовжували державницьку справу. З першого випливає i друге його твердження: саме тому українцi i досi не є державницькою нацiєю. Та ми, маючи такий сильний духовний та економiчний потенцiал, давно могли б стати в ряд найсильнiших держав Європи, а ми й далi думаємо, що бiднi i нещаснi. На всiх щаблях виховання акценти не так розставленi.
      Отцю Дмитру теж не було легко в життi, але вiн нiколи не нарiкав на долю, вперто працював. У Сполучених Штатах був парохом у дуже бiдних парафiях. Заробляти на життя доводилось, навiть миючи посуд в ресторацiях, це при тому, що мав два докторати! Власним коштом отець Блажейовський вiдкрив у Львовi музей вишитої iкони i утримує штат, власним коштом видає свої книги. Ось i нещодавно у видавництвi "Каменяр" вийшло кiлька. Назви говорять самi за себе: "Мої рефлексiї щодо проблем минулого, теперiшнього та будучностi українського народу"; "Де українська елiта? Елiту треба виховати"; "Спiльнiсть, iнiцiатива i спiвпраця та махнiвство". А також ще вийшла книга його спогадiв.
      Дивлячись в красивi, щирi очi цiєї абсолютно здорової столiтньої людини, я подумала: вiн не даремно так багато працює - бо має що сказати усiм нам. Я не здивуюся, коли Бог вдiлить йому ще рокiв зо двадцять земного життя. Якби бiльше людей - кожен на своєму мiсцi - працювали так чесно i самовiддано, як отець доктор Дмитро Блажейовський, в нашiй країнi багато би що змiнилося на краще.

Запитуй - вiдповiдаємо
      БЕЗ ВЧАСНО ВКЛЕЄНОЇ ФОТОГРАФIЇ - ПАСПОРТ НЕДIЙСНИЙ
      "У липнi менi виповнилося 45 рокiв. Скiльки часу маю на те, аби вклеїти фото в паспорт?", - з таким запитанням в редакцiю "Новин Прибужжя" звернувся Iван Дейнека з Соснiвки.
      На питання нашого дописувача вiдповiдає начальник сектора громадянства, iммiграцiї та реєстрацiї фiзичних осiб Червоноградського МВ ГУ МВСУ у Львiвськiй областi Iгор БРИЛЬ:
      - Iдеальним був би варiант, коли б Ви, пане Iване, прийшли в паспортну службу вiдразу ж пiсля дня народження, не зволiкаючи. Бо потiм за рiзними життєвими клопотами потреба забувається, i згадувати про обов`язок вклеїти фотографiю в паспорт доводиться вже тодi, коли "припече" - вiдмовив нотарiус завiрити документи, не видали грошi в банку, а то й гiрше - висадили просто з поїзда, бо паспорт Ваш є недiйсним:
      Подiбних прикладiв нашi працiвники можуть навести безлiч, а причина одна: невчасне звертання власника паспорта, якому виповнилося вiдповiдно 25 чи 45 рокiв, у паспортну службу з приводу вклеювання фото в паспорт.
      Згiдно з п.18 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України вiд 02.09.1993 р., для вклеювання до паспорта нових фотографiй громадянин подає паспорт i двi фотокартки не пiзнiше одного мiсяця пiсля досягнення вiдповiдного вiку. Пiсля цього часу паспорт вважається недiйсним i проживання за таким паспортом тягне за собою адмiнiстративну вiдповiдальнiсть (ст. 197 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення) - попередження чи накладення штрафу вiд одного до трьох неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян (вiд 17 до 51 грн.).
      Зазначу, що з початку нинiшнього року служба ГIРФО Червоноградського МВ ГУ УМВСУ у Львiвськiй областi вклеїла 1853 фотографiй у паспорти громадян. З них 192 червоноградцi були оштрафованi за проживання за недiйсним паспортом.
      Записала Анна БАБIЙ, студентка факультету журналiстики ЛНУ iм.I.Франка.

Мiжнароднi контакти
      ФРАНЦУЖЕНЦI ВРУЧАЛИ ОРДЕН У СОСНIВЦI
      У Народному домi Соснiвки вiдбулось урочисте вручення "Ордена Усмiшки" Нiколь Руденко-Бертен. Вже не вперше соснiвчани мали щасливу нагоду побачити i навiть стати учасниками мiжнародного заходу з участю чималої когорти гостей. Але таке свято, коли саме дiти вручають обраному ними дорослому свiй мiжнародний орден та ще й запрошують випити склянку свiжого лимонного соку, наша Соснiвка побачила вперше.

ЩО Ж ЦЕ ЗА ОРДЕН ТАКИЙ - Усмiшки? Виглядає вiн як велика медаль, вкрита голубого кольору емаллю iз зображенням усмiхненого сонця. Орденська стрiчка - з бiлого муару з вишитими, як на гобеленi, квiтами. Спочатку це була суто польська нагорода, та й сам малюнок Ордена Усмiшки придумала 9-рiчна польська дiвчинка Єва. Згодом нагороду визнала ООН i нинi це дуже престижний знак, який з гордiстю носять сотнi вiдомих людей з майже 45 країн свiту. На основi пропозицiй дiтей з усього свiту присуджує нагороду визнана ООН група, яка зветься Мiжнародною Капiтулою Ордена Усмiшки. Лицарем Ордена Усмiшки стає обов'язково доросла людина, чия дiяльнiсть на користь дiтей визнана винятковою. З 1968 року Орден було вручено у тому числi Папi Iвану Павлу II, королевi Швецiї, матерi Терезi, Тове Янсону, Стiвену Спiлбергу, Джоан Роулiнг та багатьом iншим. Аби отримати цей Орден, не обов'язково бути всесвiтньо вiдомим. Головне - щось дуже важливе зробити для дiтей. Серед нагороджених є лiкарi, письменники, в тому числi - i наш славний Iван Малкович!, лялькарi, священики, навiть звичайна бабуся, яка любила розповiдати дiтям зi свого двору цiкавi казки:

      Чому наша гостя, громадянка Францiї Нiколь Руденко-Бертен, обрала Соснiвку для церемонiї вручення їй Ордена Усмiшки? Бо саме на нашiй землi вiдкрився свiтовi надзвичайний талант цiєї жiнки прислужитися дiтям з особливими потребами, всю силу своєї материнської любовi та нiжностi, бо в самої четверо дiтей, вiддавати тим, хто потребує її найбiльше. Разом iз соснiвчанкою Наталiєю Шиш вона органiзувала в нашому мiстечку об'єднання дiтей-iнвалiдiв "Промiнь Надiї", матерiально пiдтримує його ось уже 9 рокiв, залучає спонсорiв до благородної справи опiки неповносправної молодi України. I у Францiї, звiдки родом панi Нiколь, вона є членом благочинної органiзацiї "Дiти України".
      Для церемонiї нагородження з Польщi прибула делегацiя Мiжнародної Капiтули Ордена Усмiшки пiд керiвництвом її канцлера, а також численна група гостей з Францiї. Були також запрошенi друзi Нiколь Руденко-Бертен зi Львова, Одеси, Мукачевого. I, ясна рiч, соснiвський Народний дiм був ущерть заповнений головними учасниками свята - нашими дiтьми.
      НА СЦЕНУ ПIД ЗВУКИ урочистого маршу виносяться штандарти Капiтули, Державний прапор України. А ось i вiдома срiбна чаша, прихований вмiст якої вiдразу викликає усмiшку на устах в усiх присутнiх. Настає головний момент посвячення: треба випити чашу лимонного соку, який щойно вичавлено з лимонного "сонечка". Чи зможе панi Нiколь мужньо витримати таке випробування "на смак"? I коли нарештi їй вдалося не тiльки випити сiк, а й усмiхнутися у вiдповiдь на пiдбадьорливi вигуки залу, всi з полегшенням перевели подих i нагородили мужню жiнку-благодiйницю гучними оплесками. Браво, новий лауреате i лицарю Ордена Усмiшки!
      Фактично, свiй Орден Нiколь Руденко-Бертен повинна була отримати ще 5 рокiв тому. Саме тодi вихованцi дитячого будинку Нової Каховки, якими вона опiкується й досi, написали листа до Капiтули Ордена Усмiшки i висловили побажання вiдзначити цю жiнку найвищою дитячою нагородою. До них приєдналися й соснiвськi дiти. Свого схвального листа написали хлопчики та дiвчатка з Францiї: I щоб нiкому не було образливо, для отримання найдорожчої вiдзнаки усього свого життя п. Нiколь обрала Соснiвку, як мiстечко посерединi мiж Новою Каховкою i французьким мiстом, де вона живе.
      - Я щаслива бути тут разом з дорогими моєму серцю людьми i дуже розчулена присудженням такої незвичної нагороди, - сказала вона, звертаючись до соснiвської громади. - Дякую вам за це визнання моїх скромних заслуг, за цей чудовий Орден. Усмiшка - то промiнчик сонця, який одна людина передає iншiй як засiб подiлитися добром.
      ГОЛОВА СОСНIВСЬКОЇ МIСЬКОЇ РАДИ Iрина Харчук, висловлюючи захоплення та щиру прихильнiсть юних та дорослих соснiвчан вчинками Нiколь Руденко-Бертен, подарувала гостi книги про Україну.
      Вiтали Нiколь соснiвськi творчi колективи "Червона Рута", "Кольоровi парасольки", вiд iменi дiток з багатодiтних сiмей уклiн передала Христинка Гудзь.
      Анна БАБIЙ, студентка факультету журналiстики ЛНУ iм.I.Франка.

Нещасний випадок
      ВТОПИВСЯ У БУЗI
      13 серпня, увечерi, у чергову частину мiськвiддiлу мiлiцiї зателефонували рятувальники. До них надiйшло повiдомлення, що на вул. Радехiвськiй в районi моста через Захiдний Буг, трапився нещасний випадок. З берега в рiчку, за метрiв 300 вiд моста, впав чоловiк i не випливає.
      Слiдчо-оперативна група прибула на мiсце трафунку i провела слiдство. З'ясувалось, нещастя сталось iз Б., 45-рiчним мешканцем мiста, який рибалив, вiдпочиваючи з друзями. Причина втоплення - оступився i впав у воду, а надворi вже була темiнь: Наступного дня утопленик сплив на мiсцi, де i сталось нещастя. Триває перевiрка обставин випадку.

Кримiнал
      КРАДIЖКУ РОЗКРИЛИ
      12 серпня невiдомий зловмисник вкрав з кабiнету директора магазину "Вiкотех" гаманець з грошима i мобiльний телефон, завдавши збиткiв на 1030 грн.
      Працiвники сектора кримiнального розшуку з'ясували, крадiжку скоїв Д., 27-рiчний мешканець мiста. Злодiя затримали, ведеться слiдство.

Скоєно злочин
      ВБИВЦЮ ЗАТРИМАЛИ
      Страшна звiстка пронеслась минулого тижня Червоноградом. 11 серпня бiля озера по вул. Клюсiвськiй, неподалiк недобудованої лiкарнi, виявлено труп молодої жiнки. Її було жорстоко вбито. Сиротами залишилось двоє неповнолiтнiх дiтей. Чому це сталося? Хто позбавив вiку молоду жiнку?
      Коментує цей кримiнальний випадок начальник Червоноградського МВ ГУМВСУ у Львiвськiй областi Мирослав КРИШТАНОВИЧ:
      - Повiдомлення про страшну знахiдку надiйшло 11 серпня в 11 год. 50 хв. вiд рятувальникiв, їм у свою чергу зателефонувала перехожа.
      На мiсце випадку виїхали слiдчо-оперативна група та керiвництво мiськвiддiлу мiлiцiї. Рятувальники витягнули тiло жiнки на берег, а судмедексперти, оглянувши його, виявили ножове поранення шиї. Це й стало пiдставою вважати смерть 30-рiчної Г., мешканки мiста, насильницькою.
      Вже за декiлька годин оперативникам вдалось з'ясувати обставини тяжкого злочину. Жертва перебувала на святкуваннi дня народження одного iз своїх знайомих. Там знаходився i вбивця, ним виявився П., червоноградець, у якого є кримiнальне минуле.
      Зловмисника заарештовано i вiн перебуває у iзоляторi тимчасового тримання, проводяться слiдчi дiї. За фактом вбивства 30-рiчної Г. порушено кримiнальну справу. Долю вбивцi вирiшуватиме суд.
      Записала Галина ПАНАСЮК.

Спортивне лiто-2010
      НАЙКРАЩI КАНIКУЛИ - НА СПОРТМАЙДАНЧИКУ
      ЗАГАЛЬНОМIСЬКА ЛIТНЯ ДИТЯЧА СПАРТАКIАДА "ЗДОРОВ'Я"
      ЗА МIСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ПЕРЕТНУЛА ЕКВАТОР
      9-10 серпня у мiському парку та на спортмайданчику, що на Старiй Шахтарськiй, вiдбулися змагання з настiльного тенiсу. Участь у них брали тридцять юних спортсменiв. В особистiй першостi серед молодших юнакiв трiйку лiдерiв очолив Назар Буй, на другому та третьому мiсцях - вiдповiдно Iгор Ревич, Катерина Давидова. Євген Вансович очолив п'єдестал пошани серед старших юнакiв, другий результат у Василя Гули, третiй - в Олександра Головатюка.

7 команд 11-13 серпня брали участь у змаганнях з пляжного волейболу. У грi за перше мiсце зiйшлись команди "Ромашка" та "Живчики". Зустрiч закiнчилась з рахунком 2:1 на користь "Ромашки", капiтан команди-чемпiона - учень вiддiлення волейболу ЧДЮСШ №1 Володимир Мисик. В грi за третє-четверте зiйшлись команди "Ай-ро" та "Дзвiночки". Матч закiнчився з рахунком 2:1 на користь команди "Ай-ро".
      А 16 серпня на стадiонi ЧСШ №8 - ЧЗШ №9 стартували змагання з багатоборства пiд назвою "Козацькi забави". В їх програмi - човниковий бiг, метання м'яча в цiль, стрибки в довжину з мiсця, пiдтягування на перекладинi. Серед середнiх юнакiв найкращi результати в Сергiя Тиндика, на другому мiсцi - Владислав Сторожук, на третьому - Олександр Мазур. Серед старших перемогу здобув Денис Петров.
      Закiнчиться спартакiада "Здоров'я" на День Незалежностi, 24 серпня. Тодi на мiському стадiонi "Шахтар" вiдбудеться фiнальна зустрiч з футболу лiтньої мiської дитячої спартакiади. Початок матчу о 10 годинi.

      На фото:
      •Переможцi i призери турнiру з пляжного волейболу зi своїми наставниками.
      Iван ФЕДЮК.

Фестивальне лiто
      ГАРТ ПАТРIОТИЧНОГО ДУХУ

Фестиваль "Бандерштат-2010" вiдбувся на Волинi бiля смт. Рокинi 7-8 серпня на територiї Музею iсторiї сiльського господарства. Його органiзаторами незмiнно є молодiжна громадська органiзацiя "Нацiональний Альянс" та культурно-мистецька агенцiя "Арт-Захiд". Засновник фестивалю, iдейний батько - Сергiй Мартинюк. I хоч брак коштiв, як i несприятливi погоднi умови, трохи обмежили масштаб свята, все ж IV фестиваль патрiотичної музики "Бандерштат - 2010" вiдбувся! Це, на нашу думку, унiкальний i знаковий фестиваль, єдиний у своєму родi, спрямований на пропаганду нацiональної свiдомостi, здорового способу життя i популяризацiю iсторичної правди про дiяльнiсть УПА i її лiдера Степана Бандери.
      
      
      ЦЬОГОРIЧНИЙ ФЕСТ зiбрав близько п'яти тисяч учасникiв, i не лише з Захiдної, а з цiлої України. Атмосфера i дух молодiжного зiбрання були дружнiми i товариськими. Особливим було правило антиалкогольної дисциплiни: у наметовому мiстечку не розпивали спиртних напоїв, а органiзатори домовились з мiсцевою владою, щоб у селi не продавали алкоголю.
      У програмi фестивалю - лiтературнi читання i сучасна патрiотична музика у виконаннi гуртiв зi Львова, Києва, Рiвного, Луцька, Чернiгова, Калуша, Херсона, Червонограда. Цiкавий гiсть - репер з Бiлорусi - Vinsent. На спецiальнiй сценi виступали поети i письменники. Був бойовий гопак i патрiотичне татуювання. Змагання з рукопашу i силовi iгри. Ярмарок етнопродукцiї та бодi-арт. Виставка про дiяльнiсть УПА та фiльм про Степана Бандеру. Родзинкою фестивалю стали просвiтницькi гутiрки з вiдомими людьми: там були журналiст Вахтанг Кiпiанi, заступник голови Свiтового конгресу українцiв Стефан Романiв, лiдер гурту "Тартак" Сашко Положинський, народний депутат України Олесь Донiй, iншi цiкавi особистостi. А ще показано реконструйований бiй мiж воїнами УПА та НКВСниками. Це дiйство органiзували ТОВ "Пошук жертв вiйни "Пам'ять" зi Львова, Клуб iсторичної реконструкцiї "Повстанець" з Києва, молодь з Хмельницького.
      Хоч злива i пiдмочила нашi спальники в наметах, та нiщо не зашкодило нам переглянути цiкаву програму, посидiти бiля туристичної ватри, поспiвати пiсень пiд гiтару i просто приємно поспiлкуватися. Фестиваль зiбрав представникiв багатьох молодiжних субкультур, якi мирно i дружно спiвiснували у наметовому мiстечку, спiлкувалися чудовою українською мовою i певно, що роздiляли iдею "Бандерштату": Бог, Україна, Бандера!
      
      Настя ОЛЕШ, Анна-Майя БУЛА, Вiктор ПЛЕКАН, соснiвчани - учасники фестивалю.

      

У музеях мiста.
      Анонс
      ВИДАТНИЙ ЖИВОПИСЕЦЬ У СТIНАХ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО МУЗЕЮ
      22 серпня о 13 годинi у Червоноградському музеї iсторiї релiгiї - палацi Потоцьких вiдбудеться урочиста презентацiя виставки "Видатний художник ХХ столiття Микола Глущенко" (з колекцiї Дирекцiї художнiх виставок України, м. Київ).
      Присвячена вона Дню Незалежностi України та Дню шахтаря.
      Микола Петрович ГЛУЩЕНКО (1901-1977) - народний художник України, лауреат Державної премiї України iм. Т. Г. Шевченка, народний художник СРСР. Вiн - неперевершений колорист i пейзажист, автор понад 10 тисяч живописних полотен. Є одним з найвiдомiших художникiв радянського перiоду. Особливо цiнуються його раннi полотна. Картини художника зберiгаються в приватних колекцiях в Українi i за кордоном, експонуються в багатьох музеях України, Росiї, Францiї, Нiмеччини, США, Канади:
      Микола Глущенко товаришував з видатними людьми свого часу - Олександром Довженком, Володимиром Винниченком, Володимиром Маяковським, Iваном Бунiним, Пабло Пiкассо, Анрi Матiссом, Луї Арагоном, Ельзою Трiоле. Писав портрети Ромена Роллана, Марселя Кашена, Анрi Барбюса та iнших вiдомих дiячiв культури.
      У Червоноградi представлено 63 роботи рiзних жанрiв (пейзаж, натюрморт, ню:) перiоду 1960-70-х р.р., позначеного особливим духовним пiднесенням та великою творчою активнiстю митця.
      Вiдкриття виставки вiдбуватиметься пiд супровiд Сергiя Польового (м. Нововолинськ) - звучатиме гiтара, лунатимуть як його власнi пiснi, так i пiснi вiдомих українських та росiйських бардiв.
      Мар'яна ЧОРНОБРИВА, молодший науковий працiвник Червоноградського музею iсторiї релiгiї.
      
      "СПIВЕЦЬ ЗНИКАЮЧИХ СВIТIВ", -
      Так сказав про Iгоря Гапона доктор мистецтвознавства, професор Ростислав Шмагало.
      Виставка митця експонуватиметься у Червоноградi.
      Iгор ГАПОН народився в 1960 роцi у Львовi. Закiнчив Львiвське училище iм. I. Труша та Львiвський державний iнститут прикладного i декоративного мистецтва. Його вчителi - вiдомi майстри: Драган, Маркович, Коропчак. Сьогоднi цей автор працює в галузi станкового малярства та iконопису. Є учасником багатьох виставок мiжнародних, всеукраїнських та регiональних пленерiв. Його твори знаходяться в музейних i приватних колекцiях України, США, Канади, Нiмеччини, Англiї та Францiї.
      Незважаючи на те, що Iгор Гапон керамiст, його зацiкавлення лежить в площинi живописної творчостi. Якщо охарактеризувати його роботи - то в них вiдчутне поєднання iмпресiонiзму, постiмпресiонiзму та експресiонiзму. В такiй специфiчнiй манерi автору вдається вiдтворити не тiльки красу рiдного краю, а й подих сучасної епохи.
      КРАЄВИДИ I ФОЛЬКЛОР - невичерпне джерело натхнення для автора. Вiн свiдомо йде у добровiльний полон народної автентики, занурюючись у гущу життя i побуту Карпат. В його улюбленiй Криворiвнi вiн завжди свiй серед своїх. Там хвилюються, коли митець не з'являється у час квiтучих садiв чи осiннього золота.
      У карпатському циклi присутнi пейзажi, iнтер'єри столiтнiх хат, натюрморти, портрети гуцулiв, монахiв-схимникiв, дiтей.
      Повiтря i свiтло нерозривно пов'язанi в його пленерному живописi.
      ПРИНАЛЕЖНIСТЬ ДО ЛЬВIВСЬКОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ШКОЛИ особливо вiдчутна в натюрмортах Iгоря Гапона. Для нього найважливiше - духовна сутнiсть старої речi. У серiї свiчникiв, глекiв, барилець, музичних iнструментiв, вишивок автор обiгрує декоративнi спiввiдношення об'єму, кольору, ритму i композицiї, укладаючи речi в єдину матерiю площини.
      Митець дарує нам вiзiю свiту, що минає, але й оновлюється у круговертi барв.
      
      Вiдкриття виставки:
      22 серпня о 15 годинi
      в Нацiональному музеї.
      Тамара ЗАХАРКО, завiдувач музею.

Служба репортера
      ВIД ПЕРЕПАДУ НАПРУГИ СТАЛАСЯ ПОЖЕЖА
      У понедiлок о 16 год. 07 хв. червоноградськi пожежники виїжджали на вул. Стуса, 43а, де на четвертому поверсi дев'ятиповерхового будинку виникла пожежа. Згорiли кухоннi меблi, електричнi прилади. Вогонь завдав шкоди власникам помешкання на 30 тисяч гривень. За попереднiми даними, загоряння спричинило коротке замикання електричної мережi.
      В момент, коли сталася бiда, господарi перебували вдома. Раптом зникла напруга, на кухнi почувся трiскiт. Коли прибiгли на тривожнi звуки, побачили дим i вогонь, що виникли за шафкою. Електричнi прилади в цей час не працювали, лише були увiмкнутi в розетку. Спочатку господар намагався загасити полум'я самотужки, але не справився. Пожежу лiквiдували вогнеборцi, яких викликали на допомогу, поiнформував старший iнспектор дiзнання Червоноградського МВ ГУ МНС України у Львiвськiй областi Iван Данильчук. Це перша пожежа в нашому мiстi з початку серпня.
      Оксана СТАДНИК.

БЛIЦ-IНФОРМ
      СЬОГОДНI СВЯТО ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО. За Бiблiєю, в цей день Iсус Христос разом iз своїми учнями пiднявся на гору Фавор. Посеред ночi довкола нараз спалахнуло дивовижне свiтло: їхнiй Учитель у блаженному сяйвi здiймався на небеса. Усi почули голос Всевишнього, який сповiстив, що Iсус є намiсником Бога на землi. За давньою традицiєю, в цей день освячують яблука, мед.
      
      У ПОСИЛЕНОМУ РЕЖИМI мiсто готується до Дня Незалежностi. Основне навантаження, як завше, на комунальникiв. Їх завдання, наголосив на вiвторковiй планерцi мiський голова Iгор Чудiйович, аби городяни зустрiли свято в старанно прибраному, ошатному мiстi, з найменшою кiлькiстю перекопiв на мiсцях аварiйних робiт.
      
      "СУВЕРЕННIЙ УКРАЇНI - слава нинi i повiк" - пiд такою назвою в читальному залi ЧЦМБ розгорнуто книжкову виставку. В трьох її роздiлах: "Постала свiту наша держава", "Символи Батькiвщини", "Сторiнки героїчного минулого України" - представлена велика кiлькiсть лiтератури, перiодики, гравюр.
      
      У МIСЦЕВИХ ВIЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ у День незалежностi в каплицi на територiї вiйськового мiстечка вiдбудеться молебень за Україну. Воякiв чекатиме святковий стiл, поiнформував офiцер виховної роботи в/ч ТО410 Юрiй Баландiн.
      
      ВИПЛАТА ЗАРПЛАТИ постiйно на контролi мiської комiсiї з питань забезпечення своєчасностi i повноти сплати та погашення заборгованостi iз заробiтної плати, пенсiй, стипендiй та iнших соцiальних виплат. Її голова, заступник мiського голови Василь Турко на вiвторковiй нарадi поiнформував, що протягом липня в мiстi вдалося суттєво скоротити зарплатнi борги. Якщо на 1 липня вони складали 3,8 млн.грн., то вже на 1 серпня - 1,8 млн.грн.
      
      ПIДГОТОВКА ЖИТЛОВОГО ФОНДУ до зими, погашення заборгованостi за наданi комунальнi послуги, внутрiквартальний ремонт дорiг - на цих аспектах життєдiяльностi мiста знову акцентував мiський голова Iгор Чудiйович.
      
      БУКВАЛЬНО ПРОТЯГОМ ТИЖНЯ по вул. Хмельницького, мiж ринками мiським i "Майдан" буде встановлено свiтлофор - для безпеки водiїв i пiшоходiв.
      
      КАБМIН РЕКОМЕНДУЄ робочий день з понедiлка, 23 серпня, перенести на суботу, 21 серпня. Тож вихiдними будуть 22, 23, 24 серпня.
      
      СПЕКА ПОНАД 35 градусiв цього року вже нам не загрожує, втiшають українськi синоптики. Температура повiтря опуститься до позначки 22-27 градусiв.