ПОВIДОМИТИ ПРО НЕЗАДЕКЛАРОВАНУ ПРАЦЮ РУКА ДОПОМОГИ Проект Статуту територiальної громади мiста Червоноград Громадська рада при виконкомi Червоноградської мiської ради Платформа реалiзацiї iдей для покращення твого мiста Червоноградський МВ ДРАЦС ГТУЮ у Львiвськiй областi
Мiська газета "Новини Прибужжя"
 31 сiчня 2013р. Архів 2011р.2013 р.

Мiськi новини
      СЕКРЕТАР МIСЬКОЇ РАДИ У КИЄВI
      23 сiчня в Києвi в примiщеннi мiської ради вiдбулося засiдання Спiлки секретарiв мiсцевих рад України. Серед учасникiв засiдання був секретар Червоноградської мiської ради Павло ПИЛИПЧУК.
Учасники засiдання обговорили Держбюджет-2013 в частинi мiсцевих бюджетiв та мiжбюджетних вiдносин, проект Закону України "Про службу в органах мiсцевого самоврядування" та концептуальнi засади законодавства про мiсцевi вибори.
      Перед учасниками засiдання виступив експерт Асоцiацiї мiст України з монiторингу законодавства Олександр Слобожан. Вiн представив аналiз Державного бюджету 2013 року в частинi показникiв мiсцевих бюджетiв та мiжбюджетних вiдносин. За пiдсумками обговорення учасники направили звернення Спiлки секретарiв мiсцевих рад Асоцiацiї мiст України до Прем'єр-мiнiстра України Миколи Азарова щодо вирiшення проблем бюджетного забезпечення територiальних громад у 2013 роцi шляхом внесення змiн за результатами I-го кварталу до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рiк".
      

Приємна новина
      В ПОЛОГОВЕ ПРИЛIТАЮТЬ ЛЕЛЕКИ АБО ТУТ НАРОДЖУЄТЬСЯ ЖИТТЯ
Минулого тижня пiсля тривалої реконструкцiї пологове вiддiлення приймало перших породiль. Завiдувач пологовим вiддiленням ЧЦМЛ Iгор Поведа вкотре радо розповiдав про створенi в закладi найкомфортнiшi умови для породiль i немовлят, роботи медикiв. Тут найновiтнiше обладнання свiтових виробникiв. Медичний персонал пройшов курси користування найякiснiшими апаратами, iнструкцiї до яких - на державнiй мовi.
...За вiкном зима. В пологовому затишно, тепло, з окремої палати чується плач немовляти. На вчорашнiй день народилося п`ятеро малят: троє хлопчикiв i двi дiвчинки.
      У червоноградськiй родинi Андрiя i Ольги Думич народилася перша дитина - донечка.
      - Найбiльше щастя в моєму життi - це наше маленьке чудо, яке з`явилось на свiт, - не стримує емоцiй молода матуся. Дiвчинка народилась з вагою 2 кг 960 г, зростом 52 см. Щасливi батьки вже обрали для своєї крихiтки старовинне iм`я - Єва.
- Я приємно вражена чуйним, привiтним ставленням медперсоналу, квалiфiкованою допомогою при пологах, - додає Ольга. - Спершу було трохи лячно, адже наше пологове довго було на реконструкцiї, але прийшла сюди народжувати - всi мої сумнiви вмить розвiялися.
      Як повiдомив завiдуючий пологовим вiддiленням Iгор Поведа, мама з хлопчиком, який народився тут першим ще 22 сiчня, перебувають у Львiвськiй лiкарнi в задовiльному станi, скоро вже будуть вдома.
      На фото:
      •Медсестра палати новонароджених Оксана Яцкiв передає щасливим батькам Ользi та Андрiю Думичам донечку Єву.
      •Медперсонал пологового вiддiлення.
      •Завiдуючий пологовим вiддiленням Iгор Поведа.
      Наталiя МАЇК.

Нам пишуть
      ВIД "ФОРУМУ ВИДАВЦIВ" - ПОДЯКА "НОВИНАМ ПРИБУЖЖЯ"

      На адресу "Новин Прибужжя" надiйшов лист вiд президента ГО "Форум видавцiв" Олександри Коваль. В ньому висловлено вдячнiсть Червоноградськiй мiськiй газетi за iнформацiйну пiдтримку благодiйної акцiї "Українськi книжки - сiльським бiблiотекам". Пiд час акцiї зiбрано бiльше 31 тисячi книжок для 25-ти сiльських бiблiотек Львiвщини, замiсть запланованих 25 тисяч.
      Завдяки iнформацiї про акцiю у партнерських ЗМI, в тому числi - i в "Новинах Прибужжя", до доброчинної справи долучились 123 загальноосвiтнiх заклади, 6 вищих навчальних закладiв, 97 бiблiотек Львова та областi, в т.ч. i ЦБС Червонограда, 8 культурних установ, 5 громадських органiзацiй, 15 видавництв та 4 автори, численнi благодiйники... Доброчинна акцiя ще раз пiдтвердила: громада здатна допомогти кожному, хто потребує.
      Марiя КРЕЧКIВСЬКА.

Актуально!
      ПРИЙОМНА СIМ'Я - ЦЕ ДЛЯ МЕНЕ

      Бути батьками - складна робота! Бути батьками для чужих дiтей - вдвiчi складнiша. Проте недарма кажуть: "Чужих дiтей не буває!". Нiхто краще за люблячих батькiв не забезпечить дiтям атмосферу щастя та взаєморозумiння. I якщо дитина сирота, або позбавлена батькiвського пiклування, то обов`язково у свiтi знайдуться люди, яким вистачить душевного тепла, щоб стати прийомними батьками. Якщо ви вже думали про створення прийомної сiм`ї, вiдповiдi на найбiльш поширенi питання допоможуть вам визначитися з вибором.
      Що таке "прийомна сiм`я"?
      Це сiм`я, яка добровiльно взяла на виховання та спiльне проживання вiд 1 до 4 дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування. Загальна кiлькiсть рiдних та прийомних дiтей у родинi не повинна перевищувати п`яти. Прийомними мамою чи татом може стати i окрема особа, яка не перебуває у шлюбi.
      Навiщо "придумано" прийомну сiм`ю?
      Для забезпечення iндивiдуального пiдходу до виховання дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, формування гармонiйно розвиненої особистостi, повної пiдготовки до самостiйного життя в Українi створено iнститут прийомної сiм`ї - як альтернативної форми сiмейного влаштування знедолених дiтей. Наприклад, спостерiгаючи за батьками i допомагаючи їм, дитина добре навчиться готувати їжу, прибирати в помешканнi, отримає iншi необхiднi навички. В iнтернатному закладi цi навички отримати проблематично, але вони життєво необхiднi для повноцiнного i щасливого життя.
      Чи вiдрiзняється за статусом прийомна дитина вiд усиновленої?
      Усиновлена дитина за статусом не вiдрiзняється вiд рiдної, вона носить прiзвище усиновлювачiв i залишається в цiй сiм`ї назавжди. Особливiсть прийомної сiм`ї - тимчасове пiклування про дiтей. Прийомнi дiти виховуються у прийомнiй сiм`ї до досягнення 18-рiчного вiку, а в разi продовження навчання - до моменту закiнчення навчального закладу. Прийомнi дiти зберiгають статус сироти i мають усi вiдповiднi пiльги, якi надає їм держава.
      Чи прийомна сiм`я отримує пiдтримку вiд держави?
      Держава надає прийомнiй сiм`ї пiдтримку як фiнансову, так i моральну. Прийомнi батьки отримують вiд держави щомiсячнi кошти на утримання дитини, а соцiальний працiвник, закрiплений за сiм`єю, здiйснює супровiд, щоб допомогти подолати труднощi.
      Чи правда, що дитину може взяти будь-яка людина?
      Вимоги до кандидатiв у прийомнi батьки такi:
      - рiвень забезпечення на кожного члена сiм`ї має бути не меншим за встановлений законодавством прожитковий мiнiмум;
      - вiк кандидатiв - на момент досягнення батьками пенсiйного вiку всi прийомнi дiти повиннi вийти iз сiм`ї, тобто досягти повнолiття;
      - вiдповiдна житлова площа.
      Також є ряд обмежень щодо кандидатiв у прийомнi батьки - недiєздатнiсть, позбавлення батькiвських прав та iншi. Лише за умови вiдповiдностi вимогам кандидати у прийомнi батьки скеровуються на вiдповiднi курси, якi необхiдно закiнчити успiшно.
      Якщо я вiзьму дитину, чи справлюся?
      Сумнiви - це нормально. Усi, хто хоче стати прийомними батьками, мають знати, що соцiальнi працiвники не залишать їх наодинцi з проблемами та забезпечать пiдтримку прийомнiй сiм`ї - психологiчну, педагогiчну, iнформацiйну. Попередня спiвбесiда допоможе визначити готовнiсть осiб до прийомного батькiвства, а курс пiдготовки кандидатiв у прийомнi батьки надасть необхiднi знання i навички.
      Де отримати детальну iнформацiю щодо створення прийомної сiм`ї?
      У Червоноградському центрi соцiальних служб для сiм`ї, дiтей та молодi за адресою: вул.Миру, 5. Телефон 2-40-75.
      Мар`яна МАРЧУК, головний спецiалiст ЧМЦСССДМ.

Депутат. Штрихи до портрета
      ОЛЕСЯ КIНАХ: "В КОЖНУ РОБОТУ ТРЕБА ВКЛАСТИ ДУШУ"
      Олеся Кiнах - серед наймолодших депутатiв Червоноградської мiської ради - у березнi їй виповниться 26.
      I одна з восьми представниць прекрасної статi у депутатському корпусi шостого скликання.
      Чим вона займається, якi життєвi принципи сповiдує, чого прагне, що любить?..
      - дiзнаємось пiд час "знайомства зблизька".
- Олесю, ти працюєш на вiдомому в Українi i за її межами пiдприємствi "Дюна-Веста". Чим безпосередньо займаєшся?
      - Спочатку працювала у вiддiлi зовнiшньо-економiчних зв`язкiв - це напрям, за яким я здобула фах, адже навчалась у Київському мiжнародному унiверситетi (це колишнiй iнститут лiнгвiстики i права) на факультетi мiжнародних економiчних вiдносин. На п`ятому курсi вирiшила: менi вже 22 роки, потрiбно себе якось проявляти. Тож перевелася на заочну форму навчання i з великим задоволенням пiшла на "Дюну-Весту". З березня минулого року перейшла у вiддiл прогнозування i маркетингових дослiджень. Працювати цiкаво, кожного дня вiдкриваю для себе щось нове. Наше завдання - монiторити ринок панчiшно-шкарпеткової продукцiї. Дивимось, що цiкавого є в конкурентiв, проводимо рiзнi опитування щодо рiзних груп товару. Ранiше я займалася полiамiдною лiнiєю - як знаєте, наше пiдприємство випускає, крiм бавовняних виробiв, ще й еластичнi (колготки жiночi, дитячi) пiд торговою маркою "DuVe". Тепер займаюся бавовняною лiнiєю (торгова марка "Дюна"), де значно ширший асортимент: жiночi, чоловiчi, дитячi вироби. До речi, дитячий асортимент "Дюни-Вести" - найбагатший в Українi, в нас чимало оригiнальних моделей, цiкавi малюнки. Постiйно додаємо цiкавi новинки.
      Свою продукцiю тестуємо на популярнiсть у фiрмових магазинах - у Червоноградi їх маємо два, у Львовi - теж два, третiй - у процесi вiдкриття. Є фiрмовi магазини у Луцьку i Рiвному, а також - у Краковi. Отож усi новинки продукцiї вiдправляємо спочатку туди, а вiд працiвникiв магазинiв щотижня отримуємо анкети - чим цiкавляться покупцi, що найохочiше купують... Це дозволяє вивчити рiвень попиту того чи iншого виду асортименту.
      - Чи ставиш перед собою цiль професiйного, кар`єрного зростання?
      - Поки що мене задовольняє той хiд речей, який є. Я розумiю: до всього має дiйти черга. А зараз просто стараюся добре працювати. Бо переконана: якщо хочеш досягти успiху, в роботу треба не просто вникнути - в неї треба вкладати душу. А ще - до своїх обов`язкiв ставитися з вiдповiдальнiстю.
      Я люблю працювати в колективi, люблю кожного ранку заряджати людей позитивом.
      - Два роки тому до виробничих обов`язкiв додалися ще й депутатськi...
      - Якщо чесно, то й подумати не могла, що так вiдразу стану депутатом мiської ради. У партiйному списку ВО "Свобода" я входила в першу десятку. А прийшла в цю партiю з твердим намiром вiдстоювати проукраїнськi тенденцiї в Українi.
      Коли я ще вчилася в Києвi, в нашому унiверситетi лекцiї читали в основному росiйською мовою. На неї перейшли мої однокурсники, хоч багато хто з них був iз Захiдної України. Це мене i пригнiчувало, i обурювало: чому я маю розмовляти росiйською - у столицi, в самому серцi України? Напевне, я одна з цiлого курсу продовжувала розмовляти українською. Згодом декотрi мої одногрупники казали: "Ми бiля тебе вивчили рiдну мову". У 2010-му я повернулася додому, i менi запропонували вступити в нацiоналiстичну партiю - ВО "Свобода". Погодилася, оскiльки менi були близькi її iдейнi засади.
      Звичайно, депутатськi обов`язки для мене - новi, тому постiйно вчуся у старших, досвiдченiших колег. Днi дуже насиченi - пiсля роботи часто бiжу на збори фракцiї або на збори депутатської комiсiї. Зараз працюю в постiйнiй комiсiї з питань бюджету. Менi це близьке, адже маю економiчну освiту. Багато питань мiської господарки чекають вирiшення, але коштiв на все не вистачає. Як мешканка мiста i як водiй бачу: потребують ремонту багато внутрiдворових дорiг, тротуарiв; хочеться, щоб у всiх мешканцiв була у квартирах гаряча вода. Але все вiдразу не можна зробити. Коли приймали мiський бюджет на 2013 рiк, намагалися кошти розподiлити так, щоб був цей бюджет бiльш-менш збалансований.
      Як депутат, вiдчуваю велику вiдповiдальнiсть перед мешканцями мiста. Часто вони просять посприяти у вирiшеннi певних проблем. Наприклад, навпроти нашої фабрики є пiшохiдна алея, яка з'єднує вулицю Б.Хмельницького та Сокальську. Кожного дня цiєю алеєю проходить багато людей: хто на фабрику, хто в газове управлiння, хто на зупинку. Незважаючи на людей, водiї машин дозволяли собi скорочувати дорогу. Я поставила це питання у радi. Тепер у цьому мiсцi встановили невеличкий шлагбаум, машини туди вже не їдуть. На черзi - вирiшити питання про ремонт там дороги.
      - Олесю, чи знаходиш час на вiдпочинок?
      - Вiльного часу майже немає, але про гарний вiдпочинок мрiю ще з лiта. I не обов`язково їхати за кордон, адже гарнi мiсця є i в Українi. Дуже люблю Карпати, ранiше я часто їздила туди на гiрськолижнi курорти. Тепер хочу поїхати хоча б на каток, який обладнаний на шахтi "Надiя" у Соснiвцi, покататися на ковзанах. Зараз невеличким колективом вiд "Дюни-Вести" ходимо в басейн на плавання, спонсорує керiвництво пiдприємства, дбаючи про здоров`я своїх працiвникiв. Це об`єднує колектив, здружує i, звичайно, допомагає в роботi - всi працюють чiтко, злагоджено, пiдтримуючи один одного.
      - Чи маєш своє життєве кредо?
      - Не знаю, чи правильно буде так сказати, але я живу сьогоднiшнiм днем. Це не означає, що сьогоднi трачу всi свої грошi i тому подiбне... Просто намагаюся кожен день прожити з користю, з посмiшкою, з позитивом, даруючи цю позитивну енергетику людям, якi поруч. Кожен день треба жити, як останнiй... Свого часу я потрапила в автомобiльну аварiю i була, признаюсь, мiж небом i землею. Дякую Боговi, що дав менi другий шанс на життя, тому намагаюся прожити його гiдно i повноцiнно.
      - Пiсля аварiї сташно сiдати за кермо?
      - Зовсiм нi. Курси водiїв я закiнчила, коли ще й вiсiмнадцяти не мала, сiм рокiв я вже стабiльний автомобiлiст.
      - Складається враження, що в тебе сильний характер...
      - Я теж так вважаю. Багато чого менi передалося вiд мами. Вона - мужня, вольова жiнка. Виховувала мене сама, була менi i за маму, i за тата, дала менi все, що могла. Мама теж постраждала в тiй аварiї, i всi лiкарi дивувалися, наскiльки сильна в неї була воля до життя. Вона у мене взагалi молодчинка. Свого часу закiнчила Львiвський технiкум харчової промисловостi, працює кондитером у Сокалi.
      Також у життi мене пiдтримує моя кохана людина, колеги по роботi. А коли вiдчуваєш пiдтримку близьких людей i сам стараєшся їм допомогти - вiдчуваєш себе i потрiбним, i щасливим.
      Розмову вела Свiтлана ТВЕРIТНЄВА.

Офiцiйно
      ПРО ПIДСУМКИ РОБОТИ ЩОДО РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН, ЯКI НАДIЙШЛИ У ВИКОНАВЧИЙ КОМIТЕТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОЇ МIСЬКОЇ РАДИ У 2012 РОЦI

      Протягом 2012 року у виконавчий комiтет Червоноградської мiської ради надiйшло 1086 звернень громадян, з них - 926 письмовi,
      та 160 - на особистий прийом, 246 - колективнi, 51 - повторне.
      УСI ЗВЕРНЕННЯ, ЩО НАДIЙШЛИ у виконавчий комiтет Червоноград-ської мiської ради протягом 2012 року, розглянутi мiським головою та його заступниками i вирiшенi у вiдповiдностi до чинного законодавства структурними пiдроздiлами виконкому та комунальними органiзацiями мiста. Звернення, що надходили i не належали до повноважень виконкому, у термiни до 5 днiв пересилались за належнiстю вiдповiдному органу чи посадовiй особi, про що було повiдомлено громадян, якi подавали звернення. У вiдповiдях на звернення, якi неможливо позитивно вирiшити, надавались фiнансово-економiчне та юридичне об_рунтування та пропозицiї щодо iнших шляхiв їх розв'язання. Проблеми пiднятi в заявах, що не належали до вирiшення органами мiсцевого самоврядування, вирiшувались методом посередництва чи iнiцiювання запитiв до вищестоящих органiв влади i органiзацiй. На проблеми, пiднятi в заявах, що не можуть бути вирiшенi на даному етапi з об'єктивних причин, надавалось роз'яснення та зобов'язання щодо термiнiв виконання робiт. Колективнi анонiмнi звернення розслiдувались i приймались до уваги.
      ПОВТОРНI ЗВЕРНЕННЯ, питома вага яких складає 4,7% вiд загальної кiлькостi звернень, це здебiльшого звернення до вищестоящих органiв влади, прокуратури. Повторнi звернення є своєрiдним iндикатором наболiлих проблем, вирiшення яких не завжди належить до компетенцiї виконкому мiської ради.
      Для зменшення повторних i неодноразових звернень з питань, що часто повторювалися у заявах, а саме, щодо встановлення iндивiдуального опалення, на сесiї мiської ради 15 листопада 2012 року рiшенням №348 затверджено "Положення про порядок надання дозволiв на вiдключення житлових будинкiв вiд мереж централiзованого теплопостачання в м. Червоноградi" з метою реалiзацiї права споживачiв на отримання якiсних житлово-комунальних послуг, забезпечення комплексного пiдходу до органiзацiї процесу вiдключення споживачiв вiд мереж централiзованого опалення i гарячого водопостачання та влаштування систем iндивiдуального (поквартирного) теплопостачання, оптимiзацiї системи теплозабезпечення та гарячого водопостачання; рацiонального використання енергоресурсiв. Рiшенням виконавчого комiтету вiд 06 грудня 2012 року № 207 утворено мiжвiдомчу комiсiю з розгляду питань, пов'язаних з вiдключенням споживачiв вiд мереж централiзованого опалення та гарячого водопостачання.
      З метою зменшення повторних i неодноразових звернень з житлових питань, надано дозвiл на приватизацiю гуртожиткiв, якi знаходяться в комунальнiй власностi по вул. Чорновола, 23 та Стуса, 29а. Ведеться системна пiдготовка до передачi гуртожиткiв державної форми власностi територiальнiй громадi м. Червонограда.
      Заяви, що надiйшли у 2012 роцi розглянутi наступним чином:
      109 (10%) звернень - вирiшенi позитивно (у 2011 р. - 93 (8,5 %);
      на 40 (3,7%) звернень - вiдмовлено (стосувались встановлення iндивiдуального опалення);
       на 905 (83,3%) звернень - наданi роз'яснення (у 2011 р. - 976 (89 %);
       на 32 звернення (2,9%) надавались зобов'язання щодо термiнiв виконання робiт (у 2011р - 26 (2,4%) з яких станом на 25.01.2013р.- 31 виконано.
      У 2012 роцi з об'єктивних причин тривала практика надання зобов'язань щодо термiнiв виконання робiт через обмеженiсть в коштах на виконання ремонтних робiт.
      НАЙХАРАКТЕРНIШI ПРИЧИНИ ПИСЬМОВИХ ЗВЕРНЕНЬ у 2012 роцi: щодо надання дозволу на встановлення iндивiдуального опалення; затоплення квартир,магазину; електропостачання; теплопостачання; тарифи на комунальнi послуги, повiрка лiчильникiв тепла; ремонт дахiв; ремонт пiд'їздiв, сходiв; ремонт дорiг; ремонт балконiв, дашкiв над пiд'їздом, карнизiв, трiщин в будинках; пiдтоплення пiдвалiв; ремонт iнженерних мереж; обрiзка i висаджування дерев; чистка каналiзацiї; пiдведення iнженерних мереж; газопостачання; встановлення дитячих майданчикiв; водопостачання та водовiдведення; вивезення смiття; вилов безпритульних собак; благоустрiй прибудинкових територiй, встановлення лавок бiля пiд'їздiв; щодо паркування автотранспорту у дворах; встановлення дорожнiх знакiв, розмiтки пiшохiдних переходiв, встановлення "лежачих мiлiцiонерiв", приватизацiя житла; покращення житлових умов; з питань гуртожиткiв; видiлення житла; надання матерiальної допомоги; надання пiльг, щодо перерахунку пенсiй; надання посвiдчень, довiдок, iнформацiї щодо соцiальних виплат та догляду за одинокими; призначення опiки над малолiтнiми дiтьми ; насильство в сiм'ї; влаштування дiтей в дитячi заклади, iнтернат, пансiонат; позбавлення батькiвських прав; захист майнових прав дiтей, скарга на директора школи мистецтв; узгодження меж земельних дiлянок; приватизацiї земельних дiлянок; щодо оренди земельних дiлянок чи розiрвання договору оренди; видiлення земельних дiлянок пiд iндивiдуальну забудову; видiлення дiлянки пiд дитячий майданчик; щодо участi в земельному аукцiонi; порушення громадського порядку; порушення спокою у вечiрнiй час; вчинення перешкоди у здiйсненнi торгiвельної дiяльностi; порушення правил пожежної безпеки; працевлаштування; погашення заборгованостi iз заробiтної плати; закриття пiдприємств, звiльнення робiтникiв; отримання безкоштовних лiкiв; щодо лiкування; щодо виклику швидкої допомоги; щодо видачi довiдки; скарги на некоректне сталення водiїв маршрутних таксi до громадян; скарги на вiдсутнiсть куточкiв споживача в автобусах; щодо перевезення пiльговикiв; щодо продовження роботи мiських маршрутних автобусiв до 23.00 год.; порушення графiка руху маршруту №7; щодо паркування таксi; щодо змiни маршрутiв руху автобусiв до дач, маршруту №2; щодо змiни графiка руху пiльгового автобуса №3 (добавити рейс о 12.00), не вiдмiняти пiльговий автобус №3; щодо органiзацiї тендеру на перевезення; влаштування укриття на зупинцi на вул. Ватутiна, щодо перевезень потягом Львiв-Ковель та iншi.
      ПРОТЯГОМ 2012 РОКУ ЗА РАХУНОК КОШТIВ МIСЬКОГО БЮДЖЕТУ виплачено разову грошову допомогу 579 ветеранам вiйни, пенсiонерам, малоза-безпеченим сiм'ям на суму 204,5 тис грн. (у 2011 - 649 громадянам на суму 188,2 тис. грн.), в тому числi за рiшеннями сесiї мiської ради 68 особам на суму 95,5 тис. грн. (у 2011 - 168 громадянам на суму 101,6 тис. грн.) надано матерiальної допомоги на лiкування. Виплачено допомоги на поховання 49 особам на суму 39,5 тис. грн. (у 2011 - 43 особам на суму 32,6 тис. грн.).
      У вiдповiдностi до розпорядження мiського голови вiд 01.02.2008р. №12 "Про органiзацiю роботи iз зверненнями громадян у виконавчому комiтетi Червоноградської мiської ради": у м.Червоноградi проведено 19 особистих прийомiв, з яких 16 - мiським головою, на яких прийнято 160 (у 2011 -282) громадян; мiський голова провiв 5 виїзних прийомiв до м. Соснiвка (3) та смт. Гiрник (2), на яких прийнято 26 (у 2011 - 57) громадян. Мiський голова запровадив практику виїзду на мiсця комiсiї у складi начальника комунального управлiння виконкому та начальника КП "Червонограджитлокомунсервiс" та iнших спецiалiстiв у день пiсля прийому з метою обстеження iз заявником причин звернень на особистий прийом та на щотижневих нарадах мiського голови з керiвниками комунальних пiдприємств проводиться аналiз звернень з метою їх оперативного вирiшення та попередження у майбутньому.
      Проведено 7 (у 2011 - 15) телефонних лiнiй, на якi звернулись 18 (у 2011 - 39) громадян. Iнформацiя за наслiдками звернень на телефонну лiнiю висвiтлювалась в газетi "Новини Прибужжя". Зменшення кiлькостi звернень на мiську пряму телефонну лiнiю спричинено зростанням кiлькостi звернень на урядову гарячу лiнiю, яка працює цiлодобово - 83 звернення (у 2011р - 24). Звернення на гарячу урядову лiнiю стосувались наступних питань: комунальних - 53; мiських перевезень - 12; захисту прав споживачiв - 2; питань будiвництва - 6; забезпечення безоплатними лiками - 6; питань опiки - 1; надання юридичної консультацiї - 1 та використання коштiв - 1.
      У 2012 РОЦI НА РУБРИКУ "ЗАПИТАЙ У МIСЬКОГО ГОЛОВИ" на веб-сайтi надiйшло 19 електронних звернень, з яких: 9 - з комунальних питань, 4 - з питань будiвництва; 2 - стосувались мiських перевезень; 2 - щодо забезпечення безоплатними лiками. Вiдповiдi надавались на електронну адресу заявникiв.
      У вiдповiдностi до Указу Президента України "Про першочерговi заходи щодо забезпечення реалiзацiї та гарантування конституцiйного права на звернення до органiв виконавчої влади та мiсцевого самоврядування " вiд 7 лютого 2008 року № 109/2008 двiчi у 2012 роцi на засiданнях виконкому заслуховувались питання про пiдсумки роботи, щодо розгляду звернень громадян (рiшення №1 вiд 26.01.2012р та рiшення №111 вiд 25.07.2011р.). Iнформацiя про пiдсумки роботи висвiтлювалась у газетi "Новини Прибужжя" та на веб-сайтi Червоноградської мiської ради у рубрицi "Звернення громадян".
      Причинами, що породжують письмовi заяви i скарги громадян, їх уснi звернення до мiського голови та дзвiнки на гарячу урядову лiнiю є:
       - старiння i зношенiсть, мереж житлового фонду, дахiв, внутрiдворових дорiг, вiдсутнiсть в достатнiй кiлькостi коштiв на їх замiну чи ремонт;
      - незнання громадянами чинного законодавства з надання житлово- комунальних послуг, з надання дозволiв на вiдключення вiд центрального опалення;
      - вiдсутнiсть фiнансового забезпечення наданих державою пiльг на перевезення;
      - неврегульованiсть нормативно- законодавчої бази (вiдсутнiсть коштiв) для забезпечення реалiзацiї права громадян на приватизацiю житла в гуртожитках, вiдсутнiсть житла;
      - збiльшенням кiлькостi громадян, що опиняються у скрутному становищi через хворобу, фiнансовi, житловi, сiмейнi проблеми, проблеми працевлаштування, тощо;
       - незнання громадянами чинного законодавства про захист своїх прав та неспроможнiсть матерiально захистити свої права в судi;
      - зростанням в мiстi кiлькостi автомобiлiв, якi власники паркують на газонах, дитячих майданчиках та в iнших недозволених мiсцях, через недостатню кiлькiсть спецiалiзованих мiсць для парковки бiля будинкiв.
      - незнання громадянами чинного земельного законодавства, зволiкання розгляду земельних питань на сесiях мiської ради.
      ЗА IНФОРМАЦIЄЮ НАЧАЛЬНИКА ВIДДIЛУ РОБОТИ iз зверненнями громадян облдержадмiнiстрацiї, до облдержадмiнiстрацiї, вiд мешканцiв мiст Червоноград, Соснiвка та смт. Гiрник надiйшло 157 звернень (у 2011 - 305). До вищестоящих органiв влади звертались 57 наших мешканцiв, а саме: до АПУ - 34; до КМУ - 10; до ВРУ - 3, до iнших рiзних iнстанцiй - 10, з яких 8 перебували на вищестоящому контролi. Як i впродовж останнiх рокiв, серед iнших мiст областi з Червонограда є найменша кiлькiсть звернень на вищестоящому контролi.
      Облдержадмiнiстрацiя для визначення рейтингової оцiнки мiст по роботi iз зверненнями громадян застосовує показник кiлькостi звернень з територiй (на 10 тис населення). По областi середнiй показник складає 20,5. По Червонограду - 18,5.
      Червоноградська мiська рада, її виконавчий комiтет, мiський голова, його заступники, керiвники виконавчих органiв i структурних пiдроздiлiв Червоноградської мiської ради, комунальнi пiдприємства мiста, враховуючи соцiально-полiтичну значимiсть роботи з розгляду звернень громадян, ведуть системну роботу зi створення необхiдних умов для реалiзацiї та гарантування конституцiйного права громадян на звернення. Однак, мають мiсце випадки затягування розгляду звернень громадян (здебiльшого комунальних) до останнього дня термiну розгляду i громадянин одержує поштою вiдповiдь iз затримкою. З метою попередження таких випадкiв налагоджено передачу копiй звернень громадян комунальним пiдприємствам мiста електронною поштою. Досягнуто незначне зменшення потоку звернень громадян в цiлому. Роботу з покращення умов для реалiзацiї та гарантування конституцiйного права громадян на звернення i надалi необхiдно удосконалювати у вiдповiдностi до Концепцiї створення Нацiональної системи опрацювання звернень до органiв виконавчої влади, схваленої розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України та Указу Президента України "Про першочерговi заходи щодо забезпечення реалiзацiї та гарантування конституцiйного права на звернення до виконавчої влади та мiсцевого самоврядування".
      Тетяна МАРТЕНС, начальник загального вiддiлу.

Проблема регiону
      Антiн ПРОКОПИК, заступник голови Львiвської територiальної органiзацiї Профспiлки працiвникiв вугiльної промисловостi України: "ПРОФСПIЛКА НЕ ПЛАНУЄ ВЕЛИКI АКЦIЇ IЗ ЗУПИНКОЮ ВИРОБНИЦТВА, АЛЕ ЩОБ НЕДОПУСТИТИ ЗАКРИТТЯ ШАХТ, БУДЕ СТУКАТИ У ВСI ДВЕРI У ЛЬВОВI ТА КИЄВI"
      На мiтингу минулого вiвторка червоноградськi шахтарi заявили про готовнiсть рiшуче стати на захист пiдприємств, якi уряд планує лiквiдувати. Серед них i двi дiючi шахти ДП "Львiввугiлля" - "Великомостiвська" та "Зарiчна", в них є запаси вугiлля, аби працювати i надалi.
      Яка реакцiя на оприлюдненi на мiтингу "Вимоги шахтарiв Галичини до владних структур" та "Звернення шахтарiв Галичини до працiвникiв вугiльної галузi України" - про це сьогоднi ведемо мову з одним iз лiдерiв терорганiзацiї Профспiлки вугiльникiв (голова Олег Турчин), яка, власне, i зiнiцiювала шахтарський мiтинг, Антiном ПРОКОПИКОМ.

      - Антiне Володимировичу, в публiкацiї про шахтарський мiтинг у попередньому номерi "Новин Прибужжя" сказано, що на ньому виступив Михайло Шабля. Насправдi голова РО НПГУ не виступав. Даруйте, нашi читачi i ви, органiзатори акцiї, за неточнiсть.
      - Голова РО НПГУ, як i ця профспiлка загалом, нiякої участi нi в пiдготовцi мiтингу, нi в напрацюваннi оприлюднених документiв не брали. В питаннi вiдстоювання iнтересiв шахтарiв регiону з боку РО НПГУ ми би хотiли дiєвiшої участi.
      Вимоги i Звернення, оприлюдненi на мiтингу, ми вiдправили електронною поштою на всi вуглевидобувнi пiдприємства України. Ця iнформацiя також була висвiтлена на сайтi Укрвуглепрофспiлки. На цей час мiнiстерство енергетики i вугiльної промисловостi разом iз галузевою профспiлкою опрацьовує нашi вимоги. В першiй декадi лютого планується розширена нарада в мiнiстерствi, на яку запрошенi генеральнi директори державних пiдприємств, голови теркомiв. Йтиметься про ситуацiю у вугiльнiй галузi України загалом, сподiваємося, i, конкретно, - в ДП "Львiввугiлля".
      Проблеми ДП "Львiввугiлля" - це проблеми всiх вуглевидобувних пiдприємств державної форми власностi - вiдсутнiсть коштiв на нове обладання, вскриття нових пластiв, збут вугiлля тощо.
      Якщо б в ДП були кошти на обладнання, то можна було б запустити вже пiдготовленi лави i збiльшити вуглевидобуток з 4,5 тисячi тонн на добу до 10 тисяч тонн i бiльше. Вiдповiдно, i собiвартiсть нашого вугiлля не була б такою високою, штучно створеною, - 1500 гривень, а значно меншою...
      ...На "Великомостiвськiй" через мiсяць-два буде пiдготовлено гiрничими виробками 700 тис. тонн "сокальського" пласта. Це два роки ефективної роботи. Шахта може весь цей час працювати без дотацiй, сама себе окупити. Тiльки дайте їй збувати вугiлля. На мою думку, державi не потрiбне львiвське вугiлля, бо ми будемо вимагати його збуту. Воно мало б iти на Бурштин та Добротвiр, але нинi там все "схоплено" приватною компанiєю ДТЕК.
      Вся надiя тiльки на те, що влада не посмiє позакривати нашi шахти з огляду на рiшучий спротив шахтарiв, на те, що такi її дiї створять серйозну соцiальну напругу в регiонi. Куди пiдуть тисячi звiльнених гiрникiв? В нас нема для них iнших робочих мiсць. А за кожним шахтарем - його сiм`я. В сiчнi ситуацiя погiршилася. Вже бiльше тижня стоїть ЦЗФ, на складах лежать мертвим вантажем тисячi тонн вугiлля. Питання не вирiшується. Надалi заблокованi рахунки ДП "Львiввугiлля". Проводять тiльки бюджетнi кошти. З них виплачено 30 вiдсоткiв авансу за грудень. На це використано мiсячну планову суму держпiдтримки. Якщо надалi ДП обмежать в держпiдтримцi, а вугiлля лежатиме, як i лежить на складах, - в ДП вперше за багато рокiв виникне заборгованiсть по зарплатi.
      - Антiне Володимировичу, припускаєте, що шахтарi можуть так постати, як наприкiнцi 80-х?
      - Якщо вони залишаться без зарплати, без роботи - передбачити, як розвиватимуться подiї, не важко. Народ не потерпить.
      На теперiшньому етапi терорганiзацiя не планує великi акцiї iз зупинкою виробництва. Хоча влада цього, напевно, тiльки i чекає - щоб ми зiрвались, зупинились. Тодi нам скажуть: "Страйкуйте, не буде нi зарплати, нi мiзерної держпiдтримки... Не буде нiчого!".
      У серединi лютого, якщо i надалi не буде збуту вугiлля, не будуть розблокованi рахунки ДП, не буде держпiдтримки на нове обладнання, терорганiзацiя планує акцiю пiд стiнами облдержадмiнiстрацiї. Наступний крок - Київ...
      Пiсля мiтингу 22 сiчня для Львiвської терорганiзацiї вуглепрофспiлки стало зрозумiло, що маємо потужну пiдтримку у вугiльних колективах, що треба дiяти рiшуче i разом.
      В ситуацiї, яка склалася, дуже важлива пiдтримка громади, скоординованiсть дiй. Ми вдячнi за пiдтримку мiськiй владi Червонограда, особисто мiському головi Iгорю Чудiйовичу, депутатам Червоноградської мiської, Сокальської районної рад.
      Пiдготувала Марiя КРЕЧКIВСЬКА.

Справи комунальнi
      УСУВАЛИ АВАРIЙНI СИТУАЦIЇ
      Над усуненням наслiдкiв стихiї - ожеледдю, яка з минулого понедiлка на вiвторок, i всi наступнi днi теж, серйозно позначилася на життєдiяльностi захiдного регiону, в т.ч. нашого мiста - комунальники працювали протягом минулого тижня. Зокрема, у п`ятницю працiвники дiльницi зовнiшнього освiтлення КП "Комунальник" лiквiдовували обрив лiнiї електропередач на перехрестi вулиць С.Бандери та Мазепи, що навпроти ринку на Новiй Шахтарськiй.
- Зi служби 05 нам зателефонували, що завалилася опора, - розповiв директор пiдприємства Володимир Федаш. - Вiдразу виїхали на мiсце аварiї. Стара металева опора не витримала ваги обледенiлих дротiв i зламалася, треба ставити нову. Наразi з`єднаємо обiрванi дроти, щоб вiдновити електропостачання на цiй вулицi. Двi опори також впало на вул. Й.Слiпого, там працюють електрики ШРЕМ, - поiнформував вiн.
      Незважаючи на мороз, над вiдновленням електропостачання по вул. Бандери-Мазепи працювали електромонтер Iгор Мусiйовський та водiй автовишки Василь Козачок (на фото). Їм також допомагав головний iнженер КП "Комунальник" Микола Федак.
      Цього дня електрики пiдприємства також працювали над лiквiдацiєю аварiйних ситуацiй у Соснiвцi та Гiрнику. У понедiлок цi населенi пункти уже були зi свiтлом.
У Червоноградi працiвники дiльницi зовнiшнього освiтлення ще мали роботу по вул. Стрiлецькiй, де вiд дерев обiрвалися електропроводи. Обрiзували гiлля, що нависало над лiнiями електропередач, по вул. Iвасюка. Наразi проводять роботи над вiдновленням декоративної опори на дамбi по вул. Грушевського, яку уночi з п`ятницi на суботу збив невiдомий автомобiль.
      Всього через негоду у Червоноградi стався обрив близько двох кiлометрiв електропроводiв, повiдомив головний iнженер КП "Комунальник" Микола Федак.
      
      Оксана СТАДНИК.
      

Добра новина
      НА "ВЕЛИКОМОСТIВСЬКIЙ" - НОВА ЛАВА
      110-ту лаву по сокальському пласту здали в експлуатацiю на шахтi "Великомостiвська", директор Сергiй Суворов, головний iнженер - Василь Бойко.

      Над тим, аби наблизити подiю - нинi кожна нова лава саме так оцiнюється, - увесь трудовий колектив пiдприємства напружено працював бiльше року.
      - Найбiльше доклалися до здачi лави в експлуатацiю, - зазначив заступник директора з виробництва Iван Запiсоцький, - колектив дiльницi прохiдницьких робiт - ДПР-1 (начальник Микола Лiнинський), дiльницi монтажу-демонтажу гiрничошахтного обладнання (начальник Роман Намис) та вуглевидобувної дiльницi №3 (начальник Анатолiй Потопа). Довжина лави 50 метрiв, втiм, її збираються наростити до 200, адже тут якiсне сокальське вугiлля iз низькою зольнiстю.
      110-та лава на "Великомостiвськiй" - добрий початок на перспективу, адже ще цього року на пiдприємствi збираються запустити лаву №111, орiєнтовно до професiйного свята, а згодом ще одну - №112. Адже "Великомостiвська" має тут добрi запаси вугiлля - 600 тис. тонн, а усього по "Сокалю" - 1 млн. 200 тис. тонн.
      ...Наразi шахта працює у 414-iй лавi, доробляючи її. Нова 110-та додасть поступу в роботi, виконаннi планових завдань, а головне - оптимiзму на перспективу!
      Свiтлана РАТУШНЯК.

Актуально!
      ЯК "РОЗРУЛИТИ" АВТОСТАНЦIЮ?
      Над цим мiркували на нарадi з питань органiзацiї пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування м. Червонограда у четвер, 17 сiчня. На розгляд винесли низку важливих питань. Перше: дотримання перевiзниками умов договорiв про органiзацiю перевезень на автобусних маршрутах загального користування у Червоноградi. Другий напрямок - про проведення у вiдповiднiсть iнформацiї про режим роботи та iнтервал руху автобусiв на мiському автовокзалi та на автобусних зупинках по мiсту. Третiй блок питань стосувався перевезень на маршрутах №1 i №2, де склалась нетипова ситуацiя: одночасно працюють два перевiзники, проте обслуговування викликає незадоволення пасажирiв. Розглянули також звернення депутатiв мiської ради щодо можливостi автомаршрутного обслуговування на час прибуття пасажирських поїздiв на залiзничний вокзал у вечiрнi, нiчнi та ранковi години. I останнє питання - робота соцiальних маршрутiв №3 у Червоноградi та "Червоноград АС-Соснiвка АС", адже з початку року вони були призупиненi.
Наприкiнцi минулого року питання перевезень винесли на засiдання виконавчого комiтету, всебiчно обговорили, прийняли рiшення. 17 грудня 2012 року мiський голова видав розпорядження про створення робочої групи щодо здiйснення контролю за виконанням перевiзниками мiських маршрутiв умов договорiв про органiзацiю перевезень на автобусних маршрутах. Цю групу очолює заступник мiського голови Василь Турко, задiянi iншi вiдповiдальнi особи. Робоча група органiзовувала i проводила перевiрки, маючи на це вiдповiднi документи.
      - Фiксували порушення у груднi минулого i вже в сiчнi цього року, - деталiзувала секретар робочої групи Iрина Задолинна, - склали п`ять актiв. Перевiряли насамперед дотримання графiкiв роботи, бо найбiльше скарг є на несвоєчасне вiдправлення машин на маршрути або їх вiдсутнiсть. Зокрема, перевiзник ТзОВ "Фiакр-Львiв", який пiдписав угоду iз виконавчим комiтетом, неякiсно надає свої послуги. Щоправда, на маршрутi працює ще й його попередник - ПП "Авто-транс-сервiс".
      - Однак сьогоднi навiть два перевiзники, - зазначила Iрина Задолинна, - не забезпечують якiсне надання послуг. Найбiльше порушень в режимi роботи. Надходять звернення вiд мешканцiв на незадовiльну роботу транспорту у вечiрнi години. Хоча в умовах конкурсу чiтко визначенi - виписанi графiки роботи.
      Зауваження є й у спецiалiста вiддiлу у справах захисту прав споживачiв, члена робочої групи Галини Погорецької:
      - Наш вiддiл перевiрив понад 50 вiдсоткiв усiх маршрутних автобусiв на рiзних рейсах, виявлено ряд порушень. Зокрема, кутки споживача не забезпеченi необхiдною iнформацiєю, вiдсутнi вiдомостi про пiльговi перевезення. Натомiсть салони маршруток переповненi рiзноманiтною рекламою.
      Загалом на нарадi озвучено чимало скарг-звернень громадян на неприпустимi порушення на мiському транспортi: зокрема - колективна скарга мешканцiв Гiрника на вiдсутнiсть перших рейсiв, на маломiсткi салони маршруток "сiмки". На цьому ж сьомому маршрутi мав мiсце й такий факт: водiй палив у салонi. I вже зовсiм кричущий, - коли водiй маршруту №4 вiдмовився везти жiнку-iнвалiда навiть тодi, коли за неї заплатив iнший пасажир...
      Голова постiйної депутатської комiсiї з питань економiчного розвитку (вiн також ввiйшов до складу робочої групи щодо здiйснення контролю перевезень) Олександр Грасулов звернувся перш за все до перевiзникiв, щоб не ставились до пасажирських перевезень як виключно до бiзнесу, де панує жорстка конкуренцiя. Пасажирськi перевезення - це, насамперед, надання соцiальних послуг населенню, забезпечення нормальної життєдiяльностi мiста.
      На нарадi заслухали директора фiлiї ТзОВ "Фiакр-Львiв" Iгоря Сидора про те, чому не вдається на другому маршрутi, як i на першому, надавати якiснi перевезення згiдно з укладеною угодою. Власник автовокзалу - керiвник АТП-14628 Петро Клюс запевнив, що на територiю автовокзалу будуть заїжджати автобуси тiльки тих перевiзникiв, якi мають угоду на перевезення з виконавчим комiтетом. А перевiзники пообiцяли якiсне надання послуг.
      По четвертому питанню порядку денного нарада вирiшила: пiдготувати пропозицiї щодо виїздiв перевiзникiв у нiчнi та ранковi години - на час прибуття на залiзничний вокзал пасажирських поїздiв.
      Щодо соцiальних перевезень i вiдповiдно вiдновлення роботи автобусiв загального користування на маршрутах №3 та "Червоноград АС-Соснiвка АС" (п`яте питання порядку денного) тут напрямок докладання зусиль однозначний: соцiальнi маршрути треба вiдновити. Вiдкрито фiнансування з мiського бюджету, отож пiльговi перевезення пасажирiв вказаних маршрутiв пiсля погашення бюджетної заборгованостi за минулий рiк знову функцiонуватимуть.
      Свiтлана РАТУШНЯК.

До Мiжнародного дня визволення в`язнiв фашистських концтаборiв
      ДОПОКИ БОГ ЗДОРОВ'Я ДАЄ...

      - Цей день завжди вiдзивається болем у моєму серцi, - розповiдає 87-рiчний червоноградць Петро Мiщук. - Наприкiнцi сiчня у меморiальному комплексi Освенцiм знову збираються колишнi в`язнi.
      15-лiтнiм хлопцем потрапив вiн у концентрацiйнi табори смертi. Разом iз багатьма ровесниками довелось пiзнати жахiття концтаборiв Бухенвальд, Заксенхаузен, Освенцiм... Аби люди пам`ятали про тi страшнi лихолiття i нiколи не допустили повернення коричневої чуми, свiтова громадськiсть вiдзначає 27 сiчня Мiжнародний день визволення в`язнiв фашистських концтаборiв.
      - I вiдзначають це на високому рiвнi, - розповiдає Петро Федорович, - приїжджають туди президенти держав, звучать рiзнi мови свiту... Маю багато фотографiй iз тих зустрiчей, бережу їх як невмирущу пам`ять серця.
      А ще у кожну поїздку Петро Мiщук бере iз собою український прапор, з гордiстю розгортає його на численних заходах мiжнародних зустрiчей i в Нiмеччинi, i в Польщi, бо це його найдорожча релiквiя: пошив його у 1989 роцi, ще до проголошення Незалежностi. Обов`язково бере iз собою смугасту табiрну форму iз витканим на грудях номерним знаком... Здебiльшого Петро Федорович - у центрi уваги: його фотографують iноземнi кореспонденти, беруть iнтерв`ю, а вiн, не приховуючи емоцiй, дiлиться спогадами впродовж усiх днiв перебування в меморiальному комплексi. Виступає i в тамтешнiх школах, рефреном звучать слова:
      - Фашизм нiколи не має повторитись.
      У цьому переконуються тисячi людей iз всього свiту, якi екскурсують концентрацiйним табором Освенцiм, оглядаючи шокуючi експонати: крематорiй, гiльйотини, газовi камери... А Петро Мiщук серед iнших малолiтнiх в`язнiв (з кожним роком їх лишається все менше), доповнює оглядини свiдченнями-спогадами.
      Своїм обов`язком Петро Федорович вважає свято берегти пам`ять кожного, кого знищила безжальна фашистська машина смертi, а ще тих, хто загинув на фронтових дорогах, а також у нацiональних визвольних змаганнях. Своїм коштом спорудив пам`ятний знак у рiдному селi Кисилин Локачiвського району на Волинi. Доглядає могили тих, хто полiг у борнi, i збирається це роботи, допоки Бог здоров`я дає.
      Пiдготувала Свiтлана РАТУШНЯК.

Дошкiльне виховання
      ЩОБ ДIТИ РОСЛИ ЗДОРОВИМИ
      Дошкiльний навчальний заклад ясла-садок №5 комбiнованого типу "Горобинка" Соснiвської мiської ради - щасливий острiвок дитинства для маленьких соснiвчан. Колектив "Горобинки", який очолює досвiдчений педагог i органiзатор Лариса Максим'юк, працює над виховними i навчальними завданнями, щоб дiти повноцiнно входили в соцiум i ставали його активними учасниками.

      Рiк, що минув, був присвячений здоровому способу життя в Українi. Усi педагоги садочка органiзовували розмаїтi заходи на теми здоров'я. А завершився рiк фiзкультурним тижнем "Гармонiя руху", у ньому були задiянi фiзiнструктор дитячого закладу Оксана Шкоропад, психолог Галина Жарська, музичний керiвник Тетяна Лукаш, вихователь Леся Кiсiль, медичнi сестри Людмила Гура та Наталiя Фiалковська. Вихователь-методист Ольга Огiбовська - куратор фiзкультурного тижня. Дiтям, вихователям i батькам запропонували консультацiї, виставки лiтератури, розваги, круглий стiл, КВК. Працював прес-центр "Дошкiльнятко-здоров'ятко".
      Спортивне свято, проведене фiзiнструктором Оксаною Шкоропад спiльно з колегами, принесло багато радостi дошкiльнятам старших груп, якi були органiзованi у команди "Сонечко" i "Хмаринка". Вихователi дитячого закладу Ганна Малко, Тетяна Мельник, Ольга Лазар та Iрина Пономарьова стали справжнiми тренерами-наставниками своїх вихованцiв. Компетентне журi у складi завiдувачки Лариси Максим'юк, вихователя-методиста Ольги Огiбовської та медичної сестри Наталiї Фiалковської уважно спостерiгало за перебiгом розминки, естафети, художнiх номерiв. Змагались також капiтани команд. А як всi пiдтримували батькiв, що взяли участь в естафетi! Такi здоровi позитивнi емоцiї змiцнюють колективiстськi та родиннi стосунки, заохочують до спiвпрацi i взаємодопомоги. А, головне, додають безцiнного здоров'я i вчать сповiдувати здоровий спосiб життя вiд найменших лiт.
      Вiра ОЛЕШ.

Безпека працi
      "РОБОТОДАВЕЦЬ КУПУЄ РОБОЧI РУКИ, АЛЕ НЕ КУПУЄ ЖИТТЯ"
      Рiвень безпеки на пiдприємствi i вмiння працювати безпечно прямо залежать вiд знань i дотримання правил з охорони працi кожного працiвника. Але, недарма сьогоднi Держгiрпромнагляд настiйливо вимагає покращити вiдомчий нагляд за станом охорони працi на пiдприємствах. Вiдомчий нагляд органiзовує роботодавець через керiвникiв, посадових осiб та спецiалiстiв пiдприємства. I якщо керiвництво не придiляє належної уваги цим питанням, то i у пiдлеглих буде таке ж ставлення.
      У державному пiдприємствi "Захiдний експертно-технiчний центр Держгiрпромнагляду України" створено цiлий вiддiл, фахiвцi якого навчать, як створити безпечнi умови працi на пiдприємствi i дотримуватися їх у роботi. Детальнiше у розмовi iз керiвником вiддiлу навчання ДП "ЗЕТЦ" Наталiєю НАДОРОЖНЯК (на фото)
- Хто повинен проходити навчання з питань охорони працi?
      - Вiдповiдно до Закону України "Про охорону працi", посадовi особи, дiяльнiсть яких пов`язана з органiзацiєю безпечного ведення робiт, пiд час прийому їх на роботу i потiм перiодично - один раз на три роки, проходять навчання, а також перевiрку знань з охорони працi. Якщо чисельнiсть працiвникiв на пiдприємствi перевищує тисячу, навчання з охорони працi вiдбувається у "Головному навчально-методичному центрi Держгiрпромнагляду України" у Києвi. Якщо ж кiлькiсть працюючих є меншою за тисячу осiб, керiвники таких пiдприємств навчання можуть проходити у нас.
      "Захiдний експертно-технiчний центр" проводить навчання i перевiрку знань з питань охорони працi посадових осiб i фахiвцiв пiдприємств (до цiєї категорiї належать керiвники, головнi спецiалiсти, iнженери з охорони працi), а також осiб, вiдповiдальних за безпечне ведення робiт на об'єктах пiдвищеної небезпеки (електрогосподарство, газове господарство, котлонагляд, посудини, що працюють пiд тиском, вантажопiдiймальнi крани та пiдйомники, органiзацiя експлуатацiї лiфтiв, монтаж та пусконалагоджувальнi роботи систем газопостачання, теплове господарство, радiацiйна безпека, гiрничi роботи).
      - Чому так важливо, аби навчання пройшли першi керiвники пiдприємства?
      - Багато нещасних випадкiв стаються через невиконання iнструкцiй з охорони працi, вiдсутнiсть iнструктажiв, допуск до виконання робiт ненавчених працiвникiв, порушення правил дорожнього руху. Їх могло б i не бути, якби посадовi особи дiйсно знали основи законодавства з охорони працi, а також про свою вiдповiдальнiсть за життя та здоров`я найманих працiвникiв. Адже саме вони є головними органiзаторами безпечного виробництва.
      - Однак, трапляється, що пiсля настання нещасного випадку на пiдприємствi, з'ясовується, що вiдповiдальна особа має необхiдне посвiдчення, але не має елементарних знань з охорони працi...
      - Можу сказати, що така особа точно не проходила навчання з охорони працi. На жаль, сьогоднi у сферi навчання з питань охорони працi з'явилося чимало органiзацiй, якi надають послуги фiзичним особам, приватним пiдприємцям, i роблять це, переважно, формально: платиш грошi - отримуєш посвiдчення. Такi навчальнi заклади тiльки дискредитують процес навчання, - незнання, вiдповiдно, i недотримання керiвником правил з охорони працi можуть комусь коштувати втрати здоров'я чи життя.
      - Як вiдбувається навчання у центрi?
      - Пiд час навчання керiвники та спецiалiсти за спецiально складеною програмою (а це не менше 40 навчальних годин) отримують знання державних нормативних актiв з охорони працi, профiлактики профзахворювань, надання першої допомоги потерпiлим у разi нещасного випадку. Крiм того, на заняттях аналiзуємо данi про рiвень травматизму, аварiї в областi, у галузях. Така реальна iнформацiя психологiчно налаштовує присутнiх на тему безпеки працi, на усвiдомлення того, що саме вiн має гарантувати безпеку найманим працiвникам. Недарма кажуть: "Роботодавець купує робочi руки, але не купує життя".
      Пiсля курсу навчання обов'язковою є перевiрка знань - екзамен, який приймає комiсiя теруправлiння Держгiрпромнагляду у Львiвськiй областi.
      Маємо все необхiдне для якiсного навчального процесу керiвникiв i спецiалiстiв, якi потiм на своїх пiдприємствах створюватимуть безпечнi умови працi, навчатимуть пiдлеглих, перевiрятимуть їхнi знання. Дотримуємося галузевого принципу, тобто враховуємо, що для кожної галузi економiки - чи то будiвництво, чи енергетика, тощо iснують вiдповiднi акти з охорони працi, що визначаються особливостями виробництва.
      Навчання проводять викладачi вiддiлу, експерти центру, iнспектори теруправлiння Держгiрпромнагляду, а також запрошуємо авторитетних, досвiдчених спецiалiстiв з вищих навчальних закладiв.
      При потребi фахiвцi вiддiлу виїжджають для проведення навчання безпосередньо на пiдприємства, в райони областi.
      - А ще у "Захiдному експертно-технiчному центрi" можна отримати робiтничу професiю...
      - Так, серед напрямiв дiяльностi вiддiлу є професiйне навчання робiтничим професiям. Зокрема й за спецiальностями, якi не готують у навчальних закладах професiйної освiти. Маємо лiцензiї Мiнiстерства освiти та науки на пiдготовку операторiв котелень, слюсарiв з ремонту та експлуатацiї газового обладнання, операторiв газових печей i теплогенераторiв, апаратникiв хiмводоочищення, лiфтерiв, електромеханiкiв лiфтiв, чистильникiв димарiв, операторiв АЗС, наповнювачiв балонiв, газоелектрозварникiв, а також персоналу, що обслуговує посудини пiд тиском, виконує роботи на висотi. За цими професiями у вiддiлi можна також пройти пiдвищення квалiфiкацiї та переатестацiю.
      У процесi теоретичного навчання використовуємо фiльми з охорони працi, пожежної безпеки, електробезпеки. Практична частина, так зване виробниче навчання (стажування), проводять квалiфiкованi майстри на профiльних пiдприємствах, з якими ДП "ЗЕТЦ" уклало угоди про спiвпрацю. Там учнi набувають практичного досвiду роботи на обладнаннi пiдвищеної небезпеки, пiд наглядом досвiдченого фахiвця. Пiсля навчання i атестацiї учнi отримують вiдповiдне посвiдчення.
      Додам на завершення, що опанувати нову професiю можна протягом трьох мiсяцiв. Такою нагодою у 2012 роцi скористалися 676 осiб. Отримати скерування на навчання можна у Львiвському обласному центрi зайнятостi (чи фiлiях за мiсцем проживання), з яким у нас постiйна спiвпраця i на 2013 рiк наш центр також пройшов вiдбiр серед навчальних закладiв для органiзацiї профнавчання безробiтних.
      Галина ПАХОМОВА.

Iмпрези
      БАГАТА ШКОЛА НА ТАЛАНТИ
      21 сiчня наша ЧЗШ №2 ласкаво приймала гостей. Цього дня навчальний заклад вiдзначав 54-ту рiчницю з дня заснування. Їй передували цiкавi подiї.
16 сiчня вiдбувся iнтелектуальний двобiй мiж командами вчителiв та учнiв "Що? Де? Коли?". З невеликим вiдривом перемогли вчителi, однак команда учнiв виступила достойно i вже активно готується до найближчої гри-реваншу:
      17 сiчня вiдбулось дитяче театралiзоване дiйство, в якому взяли участь учнi початкових класiв. Кожен клас пiдготував для глядачiв сценки - всiм добре вiдомi народнi казки. Маленькi артисти вмить перетворились на казкових героїв. Глядачi, серед яких були не тiльки найменшi, а й вчителi, дирекцiя школи, спiвпереживали з маленькими героями i щиро дарували оплески.
      Цьогорiч нашi учнi та вчителi зустрiли Рiздво та День школи з новою шопкою. Такий чудовий подарунок зробив настоятель церкви Св. Володимира о. Михайло Гнатiв. У нiй представленi фiгури Марiї, Йосифа, маленького Iсусика в яслах та трьох царiв, що несуть свої дари. А поряд - невеличка стаєнка iз овечками. Пiсля молитви майже кожного дня бiля шопки звучали чудовi колядки та щедрiвки.
21 сiчня, в День шкiльного самоврядування, учнi та вчителi помiнялися мiсцями. Члени шкiльного активу старших класiв i всi, хто мав бажання, ретельно готувались до урокiв та спробували себе в ролi вчителiв.
      Традицiйно вiдбувся конкурс стiнних газет. В них класи розповiли про свої найкращi моменти - подорожi, виховнi заходи, творчi та спортивнi заходи.
      А вчителi трудового навчання та малювання оформили ще й виставку учнiвських робiт з дерева, металу, ниток, бiсеру та iн. пiд назвою "Рiздвяна зiрка".
      Урочистостi з нагоди Дня народження розпочались святковою лiнiйкою, молебень провiв настоятель церкви Св. Володимира о. Михайло Гнатiв, який звернувся до усiх присутнiх з привiтаннями та Божим благословенням, освятив кабiнети. Потiшили усiх дзвiнкими колядками та вiршиками маленькi вихованцi дитячого садка №2 "Берiзка", вихователi яких, завiдувач О. Колеснiченко та методист В. Крамчанiнова радо вiдгукнулись на запрошення директора школи Олексiя Бруха.
      Тим часом в актовiй залi з великим нетерпiнням чекали гостей. У рамках спiвпрацi нашої школи та ЧЗШ №12 на урочистостi було запрошено її директора Уляну Свйонтек. Кожен клас приготував номери художньої самодiяльностi.
      Першою виступила неодноразовий лауреат мiських та обласних пiсенних конкурсiв та фестивалiв Свiтлана Аргаманян iз рiздвяною пiснею "Україна колядує". Найменшi учнi виконали пiсню "Прилетiли ангелята". Зачарував гостей дует акордеонiстiв, який виконав чарiвну мелодiю "Київського вальсу". Багата друга школа на таланти: На закiнчення до усiх звернувся директор школи Олексiй Брух - зi словами привiтань та настанов.
      Тетяна КОТОВИЧ, педагог-органiзатор ЧЗШ №2.

Водiям на замiтку
      ДАI ХОЧЕ ШТРАФУВАТИ ЗА НЕСЕЗОННЕ "ВЗУТТЯ" АВТОМОБIЛЯ

      Мiнiстерство внутрiшнiх справ подало на розгляд до Кабмiну проект постанови про внесення доповнень до правил дорожнього руху. Правоохоронцi, зокрема, пропонують встановити вiдповiдальнiсть за використання автомобiлiстами несезонних шин.
      "Ми вважаємо, така норма має бути в Правилах дорожнього руху, - зауважив начальник Центру безпеки дорожнього руху департаменту ДАI Сергiй Будник. - Iнспектори будуть зупиняти автомобiлi пiд час порушення водiями Правил дорожнього руху та одразу звертатимуть увагу на шини автомобiля". За використання "всесезонок" новий проект покарань не передбачає.
      У поданому до Кабмiну проектi постанови також пропонується зобов`язати водiїв у перiод з 1 жовтня по 1 травня пiд час руху за межами населених пунктiв обов`язково вмикати ближнє свiтло фар.
      За повiдомленнями ЗМI.

Пам`ятаючи подвиг
      ВЕЧIРНЯ ГУТIРКА
      Цю iсторiю розповiв менi один з учасникiв нацiонально-визвольної боротьби повоєнних лiт з нашого села. Хай вона надто буденна, побутова, але, сподiваюся, додасть бодай ще одну краплину правди до лiтопису УПА. Ми нiколи не забудемо, хто виборював свободу i якою дорогою була її цiна для наших батькiв та дiдiв. Жорстокi бої з енкаведистами тривали i на моїх родинних теренах, на Туркiвщинi. Уже кiлька десятилiть я мешкаю в Червоноградi, але серцем i надалi з рiдним селом, з Карпатами. Допомагаю землякам в увiчненнi пам 'ятi героїв нацiонально-визвольних змагань. Нинi "друзi" i вiдвертi вороги чинять розбрат помiж українцями. Наразi, на жаль, безлiч владцiв, холуїв згинаються перед московитами, перед сiонiстами i перед доларовими пачками, немовби їх заганяють в шахтну лаву метрової висоти. Шахтар в метровiй лавi навколiшки видобуває для країни свiтло, а вони - пiд сонцем - ганьбу для свого родоводу.

      Пiзня осiнь 1945 року... У Карпатах, поблизу Бескидiв, - розлоге бойкiвське село Либохора. Тут восени сорок четвертого стацiонував постоєм курiнь "Верховинцi", командир "Яструб" Федiр (Дмитро) Карпенко. Загинув смертю героя пiд час наступу в районi райцентру Новi Стрiльбища тодi ще Дрогобицької областi, похований в присiлку Кам`янка Рогатинського району на Iвано-Франкiвщинi.
      На мiсцi постою я поставив фiгуру Матерi Божої.
      В селi дiяв кущ "Богдана" (Степан Повханич), заступник "Гонта" (Зенон Бiлас), обидва з Либохори. В криївцi зимував надрайоновий провiдник "Береза" (Володимир Федак) з села Озимина на Самбiрщинi. Ось про подiю, що сталася напередоднi Святого Михайла, 20 листопада 1945 року, власне, надалi йдеться.
      У хатi селянки лiтнього вiку приготували вечерю на 12 осiб - повстанцiв. Очевидно, перед якоюсь акцiєю, бо на вечерi були присутнi iз обласного проводу, надрайоновий провiдник, кущовi провiдники боївок Боринського, частково Туркiвського району, а також провiдник СБ та поранений стрiлець.
      Перев'язку пораненому робив друг "Модест". Господиня, яка бачила це, звернулась до кущового провiдника "Богдана": "Йому важко взуватись, а я маю новi вовнянi шкарпетки. Хай вiзьме i носить на здоров'я". Друг "Богдан" подякував i вiдповiв: "Йому б краще онучi м'якi". За хвилю жiнка приносить з комори сувiй домашнього лляного вибiленого на сонцi полотна. "Прошу вiдмiряти, скiльки треба, я вiдрiжу". Вiдмiряли, зробили ножицями знак i хтось з присутнiх охоронцiв провiдника бере той сувiй i хоче роздерти по мiтцi. Селянка гукнула: "Не смiйте!". Всi з подивом подивилися на неї. Вона ж пояснює: "Рветься полотно лише на небiжчика, щоби накрити тiло, а я даю вiд щирого серця. Щоби виздоровiв хутко та боровся надалi". Отож вiдрiзали ножицями.
      Обласний провiдник звертається до "_онти": "Ви, здається, педагог за фахом - ось нам проста селянка продемонструвала вiдкритий урок патрiотизму". Сам пiдступив до неї, приклякнув на колiно, подякував i поцiлував їй руку. Так само вчинили усi присутнi повстанцi.
      Господиня понесла сувiй до комори, а звiдти принесла пляшку наливки з шипшини. Каже: "Завтра Михайла, день народження мого найстаршого сина - учасника боїв за Карпатську Україну. Його заарештували в 1940-му i розстрiляли в Стрийськiй тюрмi 28 червня 1941 року. Якби змiг тодi врятуватися, то зараз був би помiж вас. Тому прошу - випийте по чарцi за упокiй мого сина". I додала, усмiхнувшись: "Ця наливка смачна, не шкiдлива, як лiки". Пригубила сама... По часi селянка запропонувала: "Я ще маю вовняну пряжу, то коли будете в нашiй мiсцевостi, заходьте, будуть готовi ще для вас шкарпетки. Ласкаво прошу".
      Друг "Береза" зауважив: "Декалог не вчили, а говорите i чините, як вiн велить".
      Почалась приємна вечiрня гутiрка. Друг "Модест" - чудовий голос мав! - тихо заспiвав. Час минав швидко. Почав падати снiжок. Як кажуть бойки: "Святий Михайло на бiлому конi приїхав". Повстанцi зiбралися хутко в дорогу, на Закарпаття, щоби свiжий снiг сховав слiди i не навiв бiльшовицькi банди на шлях воякiв УПА.
      В селi Либохора в бункерi пiд полониною дiяло видавництво "Верхи", де друкувалася нацiональна лiтература, листiвки, якi кур`єри передавали по теренах Дрогобиччини, а також на Закарпаття.
      Михайло КАЗИБРIД, шахтар-ветеран, голова НПГУ шахти "Вiзейська".

Дiзнайся бiльше
      ЯК УНИКНУТИ ПАСТКИ ЗА КОРДОНОМ?
      В примiщеннi IМЦО за пiдтримки мiської влади вiдбувся тренiнг "Поширення Нацiонального Механiзму Взаємодiї суб`єктiв у сферi протидiї торгiвлi людьми". Проект реалiзується Захiдноукраїнським центром "Жiночi перспективи" за пiдтримки Мiжнародної органiзацiї з Мiграцiї та фiнансування Мiнiстерства закордонних справ Королiвства Данiї.

      Участь у семiнарi взяли начальник вiддiлу у справах сiм`ї, дiтей та молодi Богдана Красiльчук, спецiалiст вiддiлу у справах дiтей - Мирослава Грицишин, центру зайнятостi - Галина Мацях, "Клiнiки, дружньої до молодi" - Наталка Дячук, депутат мiської ради, член постiйної депутатської комiсiї з питань депутатської дiяльностi, забезпечення законностi, правопорядку, захисту прав людини, ЗМI - Олег Леськiв, практичнi психологи та соцiальнi працiвники загальноосвiтнiх навчальних закладiв Червонограда та Сокальського району.
      На тренiнгу виступили керiвник проекту Захiдноукраїнського центру "Жiночi перспективи" Олена Кальбус та представник органiзацiї Ольга Валєєва.
      Якщо Ви зiштовхнулися зi складною ситуацiєю за кордоном, якщо Ваше перебування там не виправдало сподiвань, якщо прагнете захистити себе вiд шахрайства з боку посередникiв у працевлаштуваннi за кордоном, можете звернутися за безоплатною допомогою до Центрiв консультування мiгрантiв у Львовi. Лiнiя консультацiї мiгрантiв (безкоштовнi дзвiнки) "527"; офiс "Жiночi перспективи" (032) 295-50-60.
      У нашому мiстi фахову допомогу можуть надати:
      1. Вiддiл у справах сiм'ї та молодi . Тел. 2-22-75.
      2. Вiддiл у справах дiтей. Тел. 2-50-70.
      3. Центр соцiальних служб у справах сiм'ї, дiтей та молодi. Тел. 2-40-75.
      4. Центр зайнятостi.
      Тел. 2-24-71.
      5. Клiнiка, дружня до молодi. Тел. 3-29-12.
      6. Управлiння працi i соцiального захисту населення. Тел. 4-70-60.
      7. Мiський вiддiл мiлiцiї. Тел. 102.
      Наш кор.

Куточок живої природи
      ШИНШИЛА ЛIЗА - МИЛА I ВЕРЕДЛИВА
Шиншила Лiза - домашня улюблениця малого Назарчика Зайцева. Вже бiльше року вона живе у турботливого господаря, який навчається у 2 класi ЧНВК №10.
      Шиншила нагадує бiлочку з великими вушками або зайчика з бiлчиним хвостиком, очi в неї великi i трiшки випуклi. Коли тваринку щось зацiкавило, то вушка в неї виразно стирчать над головою, а коли чимось налякана - кладе їх на спинку.
      - Лiза живе у великiй клiтцi i стрибає, як зайчик,- розказує малий Назарчик.
      - Вона має мiсце для пiщаного купання. Купати цю тварину у водi не можна, це для неї смертельно, - говорить мама Назарка Оксана.
      - Коли вже "прогулянка" - то дуже слiдкуємо, бо Лiза - гризун i трощить все, що потрапляє в зуби: меблi, кабель, шпалери, - розказує Оксана. - Тваринка дуже швидка. Iнодi всiєю сiм`єю за нею бiгаємо:
      На апетит шиншили господарi не нарiкають: все їсть залюбки - сухе сiно, овочi, фрукти, гiлочки дерев, листя салати, малини. Не вiдмовляється i вiд сушки, шипшини, кураги. Їсть ячмiнь, пшеницю, овес. Залюбки ласує тваринка волоськими горiхами, арахiсом, фундуком.
      - Лiза не дуже бешкетує,але настрiй в неї теж рiзний. Iнколи буває сумна, причаїться в куточку клiтки i сидить. А все тому, що вона одна. Не любить шиншила, щоб її довго тримали на руках, гладили. Показуючи незадоволення, починає видавати спецiальнi звуки,якi означають,щоб її залишили в спокої, бо iнакше може легенько ущипнути, - розповiдає малий Назарко. - А як вискочить з рук, то швиденько шукає шпарку, щоб сховатись. Шиншилу ми ловимо за допомогою саморобного сачка, - тiшиться малий Назарчик.
      
      Наталiя ЛУЦАН.
      

Сторiнками нашої iсторiї
      ЧЕРЕЗ КРУТИ - ДО МАЙБУТНЬОГО
      Коли стають до зброї дiти, народ цей - не перемогти!
      Микола ЛУКIВ.
Сьогоднi в Українi згадують подiї 29 сiчня 1918 року, вiдомi як бiй пiд Крутами. 95 рокiв тому студенти Київського унiверситету, гiмназисти стали на захист незалежностi Української держави. Наймолодшим було 14 рокiв, найстаршим - 25. Цього дня на залiзничнiй станцiї поблизу селища Крути за 130 кiлометрiв на пiвнiчний-схiд вiд Києва вiдбувся бiй мiж 4-тисячною бiльшовицькою армiєю Михайла Муравйова та 300-ми нацiонально свiдомими юнаками. Бiй тривав 5 годин.
      У перебiгу вiйськових дiй бiй вирiшального значення не мав, - та у свiдомостi багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молодi, яка загинула тут у нерiвному бою.
      Щоб зберегти пам'ять про тi героїчнi днi 1918 року, бiблiотечнi працiвники бiблiотеки-фiлiї №3 спiльно з учнями Червоноградського гiрничо-будiвельного лiцею (вихователь Марiя Магдзяк) провели лiтературний вечiр "Подвиг без термiну давностi". Перегорнути сторiнки iсторiї допомогла книжкова виставка "Через Крути до майбутнього". Серед представлених видань - книга "Героїка трагедiї Крут", куди увiйшли невiдомi i маловiдомi документи, матерiали, свiдчення, спогади учасникiв бою пiд Крутами.
      Органiзовуючи цей захiд, бiблiотека має на метi привернути увагу нинiшнього молодого поколiння до самовiдданого i жертовного подвигу, який здiйснили українськi юнаки пiд Крутами.
      Людмила ПОЛЬКО, завiдуюча бiблiотекою-фiлiєю №3.

Новi виставки. Анонс
      ЖИВОПИС ЄВРОПЕЙСЬКИХ МИТЦIВ
      У недiлю, 3 лютого 2013 року, о 14.00 годинi в Червоноградськiй фiлiї Львiвського музею iсторiї релiгiї (палац Потоцьких) вiдбудеться презентацiя виставки картин польського емiграцiйного живопису 40-80-их рокiв ХХ ст. "Життя моє.."

      ЦI КАРТИНИ - з колекцiї о. Альфонса Жезнiчки (поляка, члена згромадження Мiсiонерiв Облатiв Непорочної Марiї), якi в 1996 р. вiн подарував Музею-замку Гуркiв у м. Шамотули (Польща).
      На виставцi експонуватимуться 48 творiв професiйних художникiв, якi творили пiсля Другої свiтової вiйни. Серед робiт польських художникiв - абстрактнi полотна Зигмунта Паска; портрети i пейзажi Ришарда Онишкевича; вiтражнi проекти Альфреда Марського (учня знаменитого митця доби сецесiйної "Молодої Польщi" Юзефа Мегоффера), роботи Ромуальда Мальковського (актор, поет, випускник Брюссельської художньої академiї), картини Антонiя Вечорка та Альфреда Марського. Окрiм польських митцiв, на виставцi представленi твори французьких, бельгiйських й нiмецьких майстрiв - Вальтера Вiннера, Жоржа Пiне, Франсуа Баскiна, Жана Ферейри...
      Колекцiя картин уже експонувалася в Бельгiї (Брюссель), Польщi (Познань, Торунь, Ольштин). В Українi вона виставляється вдруге - вперше її представили у 2012 р. у Львiвському музеї iсторiї релiгiї, який i органiзував виставку в рамках транскордонної спiвпрацi з шамотульським Музеєм-замком Гуркiв.
      На вiдкриттi виставки у Червоноградi виступатимуть дитячий та дорослий хори римо-католицької церкви Зiслання Св. Духа (м. Червоноград).

Баскетбол
      НАШЕ ЗАВДАННЯ - ПЕРЕМАГАТИ

      В рамках другого кола чемпiонату України Захiдного регiону наш СБК "Шахтар" провiв двi зустрiчi з БК "Медiн" (Львiв). Iгри вiдбулися 26-27 сiчня в спорткомплексi "Шахтар". Обидвi - з переможним для нашої команди рахунком - 84:81, 68:58.
      Перемога - це завжди приємно, а тим бiльше - в сильного суперника.
      СБК "Шахтар" складається з молодих гравцiв, якi вже мають за плечима досвiд участi в баскетбольних чемпiонатах рiзних рiвнiв, а також деяких перспективних спортсменiв, якi з кожною грою нарощують свою майстернiсть.
      Дякуємо за пiдтримку мiськiй владi, яка вiрить в баскетбольну команду Червонограда, уболiвальникам, якi палко пiдтримують пiд час домашнiх зустрiчей. А в нас завдання одне - перемагати.
      Наступнi iгри СБК "Шахтар" плануються 9-10 лютого з БК "Житомир".
      Роман ФЕДАШ, тренер СБК "Шахтар".

Легка атлетика
      У ЛЕГКОАТЛЕТIВ ЧЕРВОНОГРАДА - ПОДВIЙНI ПЕРЕМОГИ

      22-23 сiчня у Львовi вiдбувся зимовий чемпiонат областi з легкої атлетики серед юнакiв та дiвчат у примiщеннi.
      Добрi результати показали учнi ДЮСШ №1. Подвiйнi перемоги святкували Марiя Сироїд (ЧЗШ №4) у стрибках у довжину (5.43 м) та в потрiйному стрибку (11.74 м) та Володимир Бєлокопитов (ЧЗШ №2) у бiгу на 60 м (7.1 с) та у стрибках у довжину (5.88 м).
      Призерами також стали Вiкторiя Борута (ЧЗШ №2), Вiкторiя Хамула (ЧНВК №3), Роксолана Бусько (ЧНВК №10), Анна Кiсiль (ЧНВК №3), Ольга Ващук (ЧЗШ №2), Анна Гера (ЧНВК №3).
      Марiя Сироїд на цих змаганнях виборола право виступати за збiрну областi на чемпiонатi України у Запорiжжi, який вiдбудеться 1-2 лютого.
      Оксана ХОМЯК, старший тренер-викладач ДЮСШ №1.

Кримiнал
      ОБIКРАВ МАГАЗИН

      27 сiчня в чергову частину мiського вiддiлу мiлiцiї зателефонував 32-рiчний приватний пiдприємець i повiдомив, що в перiод вiд 15 до 18 год. невiдома особа шляхом вiльного доступу викрала з примiщення магазину "Наш", який знаходиться по вул. Бандери, два ноутбуки марки ASUS та 2568 грн., спричинивши збиткiв на 10 тис. грн.
      За даним випадком працiвники мiлiцiї проводять перевiрку.
      (Наш кор.)

2012 Виконавчий комiтет Червоноградської мiської ради